Proces rzymsko-kanoniczny dla kodyfikacji polskiej procedury sądowej sprzed 500 lat
Loading...
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
Skodyfikowana w 1523 r. polska procedura cywilna okazała się zwięzła – na Formula processus złożyło się 111 artykułów, zredagowanych w języku łacińskim na wzór rzymskich kodyfikacji. Średniowieczne prawo procesowe kształtowane było w Europie przez zasady, instytucje i paradygmaty, które wywodziły się z rzymskiego procesu kognicyjnego oraz z prawa kanonicznego. Ze względu na oba te korzenie, klasyczny proces kościelny nazywany jest procesem rzymsko-kanonicznym. Charakteryzujące go trzy zasady: dyspozytywność, kontradyktoryjność i pisemność oraz możliwość wnoszenia apelacji, przyczyniły się do nadania nowoczesnego kształtu polskiej kodyfikacji procesu cywilnego, której dokonano w złotej epoce jagiellońskiej.
In Poland, codifiers began their activities in 1523 by collecting civil procedural law in the Formula processus. Due to its origin in two roots: ancient Roman law and canon law, we refer to the classical ecclesiastical process as Procedural Roman-Canonical law. This procedural law was always characterized by three fundamental distinguishing principles: the dispositive principle, the adversarial principle and the principle of written proceedings. The principles and the appeal, known from the cognitio procedure, helped to shape the codification of Polish civil process, serving the rule of law in Poland of the Jagiellonian Golden Age.
Польський цивільний процес, кодифікований у 1523 році, виявився лаконічним – Formula processus складалася зі 111 статей, відредагованих латинською мовою за зразком римських кодифікацій. Середньовічне процесуальне право формувалося в Європі на основі принципів, інститутів та парадигм, що походили з римського пізнавального процесу та канонічного права. Завдяки обом цим кореням класичний церковний процес називають римсько-канонічним процесом. Три принципи, які його характеризують, – це: диспозитивність, контракдиторність і письмовість, а також можливість апеляції, сприяли формуванню сучасної форми польської кодифікації цивільного процесу, яка була здійснена в золоту епоху Ягеллонів.
Польская гражданская процедура, кодифицированная в 1523 году, оказалaсь лаконичной – Formula processus состояла из 111 статей, отредактированных на латыни по образцу римских кодификаций. Средневековое процессуальное право формировалось в Европе под влиянием принципов, институтов и парадигм, восходящих к римскому когниционному процессу и каноническому праву. Из-за обоих этих истоков классический церковный процесс называют римско-каноническим процессом. Три характеризующих его принципа: диспозитивность, состязательность и письменность, а также возможность обжалования способствовали формированию современной формы польской кодификации гражданского процесса, которая была осуществлена в золотую эпоху Ягеллонов.
Description
Keywords
proces rzymsko-kanoniczny, rzymski proces kognicyjny, procedura cywilna, Formula processus z 1523 r., zasady procesowe, dyspozycyjność, sporność, kontradyktoryjność, pisemność, maksymy prawne, Procedural Roman-Canonical law, Roman cognitio process, civil procedure, Formula processus of 1523, procedural principle, adversarial principle, principle of written proceedings, legal maxims, Римсько-канонічний процес, римський пізнавальний процес, цивільний процес, Formula processus 1523 р., процесуальні правила, доступність, спірність, контракдиторність, письмовість, правові сентенції, римско-канонический процесс, римский когниционный процесс, гражданская процедура, Formula processus от 1523 г., процессуальные принципы, диспозитивность, состязательность, письменность, юридические максимы
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2024, nr 3, s. 85-102.