Studia Prawnicze KUL, 2023, nr 2
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
- ItemОсобливості спадкування неповнолітніми особами в країнах Європейського союзу – порівняльно-правовий аналіз(Wydawnictwo KUL, 2023) Kurylo, Tetyana; Barankevych, AnnaМетою проведеного дослідження є порівняльна характеристика норм спадкового права країн Європейського союзу в площині спадкування неповнолітніми особами та викладення власного бачення авторів щодо доцільності імплементації певних правових норм у національне законодавство України. Така порівняльна характеристика дозволить виокремити ті правові конструкції, які можуть бути застосовані в українському законодавстві для забезпечення охорони та захисту якнайкращих інтересів неповнолітніх спадкоємців. В статті проведено аналіз законодавства країн Євросоюзу, яке визначає правовий статус неповнолітніх осіб як спадкоємців, виокремлено правові інститути та конструкції, які доцільно впровадити в національне законодавство України для забезпечення охорони та захисту спадкових прав неповнолітніх осіб. Celem przeprowadzonych badań jest porównanie norm prawa spadkowego krajów Unii Europejskiej w zakresie dziedziczenia przez osoby nieletnie oraz przedstawienie własnej wizji autorek dotyczącej możliwości wdrożenia określonych norm prawnych do ustawodawstwa narodowego Ukrainy. Taka charakterystyka porównawcza pozwoli nam wyróżnić konstrukcje prawne, które można zastosować w ustawodawstwie ukraińskim w celu zapewnienia ochrony interesów małoletnich spadkobierców. W artykule dokonano analizy ustawodawstwa państw Unii Europejskiej określającego status prawny nieletnich jako spadkobierców oraz identyfikującego instytucje prawne i konstrukcje, które należy wprowadzić do ustawodawstwa krajowego Ukrainy w celu zapewnienia ochrony praw dziedziczenia małoletnich. This study aims to compare the inheritance law norms of the European Union countries in the area of inheritance rights of minors and present the authors’ own vision of the possibility of implementing certain legal norms in the national legislation of Ukraine. This comparative analysis will allow us to distinguish the legal constructs that can be applied in Ukrainian legislation to ensure the protection of the interests of minor heirs. This article analyses the legislation of the European Union countries, which specifies the legal status of minors as heirs and identifies the legal institutions and legal constructs that should be introduced into the national legislation of Ukraine to ensure the protection of the inheritance rights of minors. Цель проведенного исследования – сравнить нормы наследственного права стран Европейского союза в области наследования несовершеннолетними и представить собственное видение авторами возможности внедрения отдельных правовых норм в национальное законодательство Украины. Такая сравнительная характеристика позволяет выделить правовые конструкции, которые могут быть применены в украинском законодательстве для обеспечения защиты интересов несовершеннолетних наследников. В статье анализируется законодательство стран Европейского союза, определяющее правовой статус несовершеннолетних лиц как наследников, и определяются правовые институты и конструкции, которые необходимо ввести в национальное законодательство Украины для обеспечения защиты наследственных прав несовершеннолетних.
- ItemWykładnia orzecznicza przepisu zawierającego termin „wspólne gospodarowanie”. Glosa aprobująca do Wyroku Wojewódzkiego Sądu Administracyjnego w Poznaniu z dnia 4 czerwca 2020 r., II SA/Po 743/19(Wydawnictwo KUL, 2023) Rakoczy, TomaszKluczowa dla glosowanego orzeczenia jest wykładnia przepisu zawierającego termin „wspólne gospodarowanie”. Słusznie WSA w Poznaniu orzekł, że ma ono miejsce w stanie faktycznym rozważanej sprawy. Orzecznictwo, wobec braku definicji legalnej, uznaje, że wspólne gospodarowanie ma miejsce także wówczas, gdy osoba na stałe pozostaje na utrzymaniu innej, z którą takie gospodarstwo tworzy. Wspólne zamieszkiwanie finansowane z dochodu wyłącznie jednej osoby zawsze będzie oznaczać wspólne gospodarowanie. Z cech charakterystycznych prowadzenia wspólnego gospodarstwa domowego wyłączono udział i wzajemną ścisłą współpracę w załatwianiu codziennych spraw, związanych z prowadzeniem domu. Poza tym zawarte małżeństwo obliguje strony do okazywania wzajemnej pomocy i zaspokajania potrzeb rodziny, również poprzez osobiste starania o wychowanie dzieci. To właśnie zadanie może i nawet powinno być podejmowane przez skarżącego. Do podejmowania tego obowiązku należy go motywować. The interpretation of the provision containing the term ‘joint management’ is of key importance considering the judgment under review. The Voivodeship Administrative Court in Poznań rightly ruled that it occurred in the actual state of the case under consideration. The jurisprudence, in the absence of a legal definition, recognises that joint management also takes place when a person is permanently dependent on another one, with whom he/she forms such a household. Cohabitation financed by the income of only one person always implies joint management. Participation and mutual close cooperation in dealing with the day-to-day running of a dwelling have been excluded from the characteristics of running a joint household. Moreover, formal marriage obliges the parties to show mutual support and meet the needs of the family, including through personal efforts to bring up the children. This is precisely the task that can and even should be undertaken by the applicant. The applicant needs to be motivated to undertake that duty. Ключовим для аналізованого рішення є тлумачення положення, у якому передбачено термін «спільне господарство». Воєводський адміністративний суд у Познані правильно постановив, що спільне господарство відбулося в обставинaх справи, що розглядається. Судова практика, за відсутності юридичного визначення, визнає, що спільне господарствo також має місце, коли особа залишається на постійній основі утримання іншої, з якою створюється таке господарство. Спільне проживання, що фінансується с доходів лише однієї особи є веденням спільного господарства. З елементів спільного управління була виключена участь і взаємна тісна співпраця у вирішенні повсякденних справ, пов’язаних з веденням господарства. Крім того, укладений шлюб зобов’язує сторони проявляти взаємодопомогу і задоволення потреб сім’ї, також особистими зусиллями щодо виховання дітей. Cаме те завдання може і повинен виконувати заявник. Він повинен бути мотивований до виконання цього обов’язку. Центральное место в комментируемом решении занимает толкование положения, содержащего термин «совместное ведение домашнего хозяйства». Воеводский Административный Суд в Познани справедливо постановил, что оно имеет место при фактическом состоянии рассматриваемого дела. Судебная практика, в отсутствие законодательного определения, признает, что совместное хозяйство также имеет место, когда лицо находится на иждивении лица, с которым ведет такое хозяйство. Сожительство, финансируемое за счет доходов только одного человека, всегда подразумевает совместное ведение домашнего хозяйства. Из характерных черт ведения совместного домашнего хозяйства исключено участие и тесное сотрудничество друг с другом в решении повседневных вопросов, связанных с ведением хозяйства. Кроме того, заключенный брак обязывает стороны проявлять взаимопомощь и удовлетворять потребности семьи, в том числе путем личных усилий по воспитанию детей. Это именно та задача, которую может и даже должен взять на себя заявитель. Он должен быть мотивирован на выполнение этой обязанности.
- ItemReklama piwa jako przejaw nierównego traktowania przedsiębiorców(Wydawnictwo KUL, 2023) Woźna-Burdziak, WeronikaNiniejszy artykuł porusza tematykę reklamy napojów alkoholowych, czyniąc to w sposób odmienny, aniżeli miało to do tej pory miejsce w doktrynie. Jego głównym celem jest udzielenie odpowiedzi na pytanie, czy regulacje prawne dotyczące reklamy napojów alkoholowych stanowią przejaw nierównego traktowania przedsiębiorców zajmujących się produkcją napojów alkoholowych. W pracy wykorzystano metodę dogmatyczno-prawną. Aby zrealizować postawiony cel, konieczne było w pierwszej kolejności omówienie definicji pojęcia napojów alkoholowych, a następnie przeprowadzenie prawnej analizy ograniczeń i zakazów, jakie na mocy ustawy o wychowaniu w trzeźwości i przeciwdziałaniu alkoholizmowi zostały wprowadzone do polskiego porządku prawnego, zwłaszcza w stosunku do reklamy piwa, z jednoczesnym wykorzystaniem doktryny i orzecznictwa. Następnie przeanalizowane zakazy oraz ograniczenia przeniesiono na grunt zasady równości wobec prawa i konstytucyjnego zakazu dyskryminacji. W wyniku przeprowadzonych badań obroniono stanowisko, iż reklama piwa może stanowić przejaw nierównego traktowania przedsiębiorców wykonujących działalność gospodarczą w zakresie produkcji napojów alkoholowych innych niż piwo. Umożliwienie reklamowania jedynie piwa sprawia, że przedsiębiorcy produkujący inne napoje alkoholowe znajdują się w gorszej pozycji konkurencyjnej niż producenci piwa. The following article addresses the advertisement of alcoholic beverages, and does so by taking a different approach to the doctrine. Its main aim is to answer the question of whether legal regulations on the advertising of alcoholic beverages are a manifestation of unequal treatment of entrepreneurs involved in the production of spirits. The paper employs a dogmatic-legal method. In order to achieve the stated objective, it was necessary to discuss the definition of the concept of alcoholic beverages and then to carry out a legal analysis of the restrictions and prohibitions introduced into the Polish legal order by the Act on upbringing in sobriety and counteracting alcoholism, in particular in relation to beer advertising, with the simultaneous use of doctrine and case-law. The examined prohibitions and restrictions were subsequently presented against the background of the principle of equality before the law and the constitutional ban on discrimination. As a result of the conducted research, the view that beer advertising may be a manifestation of unequal treatment of entrepreneurs conducting economic activity in the production of spirits other than beer was defended. By allowing only beer to be advertised, entrepreneurs producing other alcoholic beverages are at a competitive disadvantage compared to beermakers. У цій статті розглядається тема реклами алкогольних напоїв, роблячи це інакше, ніж як це відбувалося в доктрині досі. Його основна мета – відповісти на питання, чи правове регулювання реклами алкогольних напоїв є проявом нерівного ставлення до підприємців, які займаються виробництвом алкогольних напоїв. У роботі використано догматико-правовий метод. Щоб досягти поставленої мети, спочатку необхідно було обговорити визначення поняття алкогольних напоїв, а потім провести правовий аналіз обмежень і заборон, які були введені в польську правову систему законом про виховання в тверезост. та протидії алкоголізму, особливо щодо реклами пива, з одночасним використанням доктрини та судової практики. Далі проаналізовані заборони та обмеження були були розглянуті в рамках принципy рівності перед законом та конституційної заборони дискримінації. У результаті проведеного дослідження відстояно позицію, що реклама пива може бути проявом нерівного ставлення до підприємців, які здійснюють господарську діяльність з виробництва інших алкогольних напоїв ніж пивo. Дозволяючи рекламувати лише пиво, підприємці, які виробляють інші алкогольні напої, перебувають у гіршому конкурентному становищі, ніж виробники пива. В настоящей статье рассматривается вопрос о рекламе алкогольных напитков, причем в ином ключе, чем это предпринималось до сих пор в доктрине. Основная цель статьи – ответить на вопрос, являются ли законодательные нормы о рекламе алкогольных напитков проявлением неравного отношения к предпринимателям, производящим алкогольные напитки. В работе используется догматико-правовой метод. Для достижения поставленной цели, прежде всего, необходимо было обсудить определение понятия «алкогольные напитки», а затем провести правовой анализ ограничений и запретов, введенных в польское законодательство Законом о воспитании в трезвости и противодействии алкоголизму, в частности, в отношении рекламы пива, с одновременным использованием доктрины и судебной практики. Затем проанализированные запреты и ограничения были перенесены на почву принципа равенства перед законом и конституционного запрета дискриминации. В результате проведенного исследования была защищена позиция, что реклама пива может быть проявлением неравного отношения к предпринимателям, осуществляющим хозяйственную деятельность по производству алкогольной продукции, не являющейся пивом. Разрешение рекламировать только пиво ставит предпринимателей, производящих другие алкогольные напитки, в менее выгодное с точки зрения конкурентоспособности положение по сравнению с производителями пива.
- ItemKompetencje Unii Europejskiej a żywnościowe przyczyny chorób niezakaźnych(Wydawnictwo KUL, 2023) Farhan, Jakub; Socha, KatarzynaNiezdrowa dieta jest jednym z sześciu głównych czynników ryzyka przyczyniających się do globalnego obciążenia chorobami niezakaźnymi (NCD), które są obecnie jedną z zasadniczych przyczyn nadmiarowych zgonów na świecie. W opracowaniach naukowych coraz częściej rozważa się uwzględnienie przeciwdziałania NCD przy użyciu instrumentów prawnych, w tym w prawie Unii Europejskiej (UE). Pojawiają się jednak pewne wątpliwości związane z zakresem kompetencji przyznanych UE i możliwością przyjęcia rozwiązań prawnych w tej sprawie. W związku z powyższym przeprowadzona została analiza kompetencji UE pod kątem wdrożenia ewentualnych instrumentów mających przeciwdziałać NCD na poziomie unijnym. Z uwagi na szeroki katalog obszarów, na które UE może wpływać, a które współkształtują zapadalność na NCD w społeczeństwie i w świetle szeregu przepisów horyzontalnych określających wartości, którymi UE musi się kierować, UE winna w ramach wykonywania swoich kompetencji brać pod uwagę przeciwdziałanie żywnościowym przyczynom NCD. An unhealthy diet is one of the six major risk factors contributing to the global burden of non-communicable diseases (NCDs), which are currently one of the leading causes of excess deaths across the world. Scientific studies are more and more often taking into account the prevention of NCDs using legal instruments, including European Union (EU) law. However, there is some uncertainty regarding the scope of the competencies granted to the EU and the possibility of adopting legal solutions to deal with this issue. In view of the above, an analysis of EU competencies has been performed to implement possible instruments to counter NCDs at the EU level. In light of the broad catalogue of areas that the EU can affect and which contribute to the incidence of NCDs in society, as well as a number of horizontal provisions setting out the values that must guide the EU, the EU should, within the framework of its competences, consider fighting against food-borne causes of NCDs. Нездорове харчування є одним із шести основних факторів ризику, що сприяє глобальному росту неінфекційних захворювань (НІЗ), які наразі є однією з головних причин надмірної смертності у світі. Наукові дослідження дедалі частіше розглядають питання протидії НІЗ за допомогою правових інструментів, зокрема законодавства Європейського Союзу (ЄС). Проте є певні сумніви щодо обсягу повноважень, наданих ЄС, та можливості прийняття правових рішень у цьому питанні. У зв’язку з вищевикладеним було проведено аналіз компетенції ЄС щодо впровадження можливих інструментів протидії НІЗ на рівні ЄС. З урахуванням широкого переліку сфер, на які ЄС може впливати та які сприяють поширенню НІЗ у суспільстві, а також ряд горизонтальних правил, що визначають цінності ЄС, ЄС в рамках здійснення своїх повноважень повинен взяти до уваги протидію харчовим причинам НІЗ. Нездоровое питание является одним из шести основных факторов риска, способствующих глобальному бремени неинфекционных заболеваний (НИЗ), которые в настоящее время являются одной из ведущих причин чрезмерной смертности во всем мире. В научных исследованиях все чаще рассматривается вопрос о решении проблемы НИЗ с помощью правовых инструментов, включая законодательство Европейского союза (ЕС). Однако существуют некоторые сомнения относительно сферы полномочий, предоставленных ЕС, и возможности принятия правовых решений относительно этого вопроса. В связи с вышеизложенным, был проведен анализ полномочий ЕС с целью внедрения возможных инструментов противодействия НИЗ на уровне ЕС. Ввиду широкого перечня областей, способствующих распространению НИЗ в обществе, на которые ЕС может влиять, а также в свете ряда горизонтальных положений, устанавливающих ценности, которыми призван руководствоваться ЕС, эта организация при осуществлении своей компетенции должна принимать во внимание устранение причин НИЗ, связанных с областью питания и пищевых продуктов.
- ItemUciążliwość zapachowa przedsięwzięć(Wydawnictwo KUL, 2023) Krystek, Jacek JoachimUciążliwość zapachowa jest zagadnieniem, które nie doczekało się do tej pory regulacji ustawowej. Powoduje to różne problemy zarówno dla inwestorów, którzy planują przedsięwzięcia mogące emitować odory, ale jeszcze bardziej dla ludzi, którzy muszą przebywać w pobliżu takich zakładów. Istnieje możliwość oznaczania pojedynczych substancji, które charakteryzują się nieprzyjemnym zapachem (np. amoniak, siarkowodór, merkaptany, aminy), a których stężenia w środowisku są limitowane prawnie. Nieprzyjemny zapach, szczególnie w procesach gospodarki komunalnej czy wielkotowarowego chowu i hodowli zwierząt, pochodzi jednak najczęściej z wielu substancji (nawet do kilkuset). Oznaczanie pojedynczych substancji w takich przypadkach nie przynosi żadnych rezultatów. Istnieje natomiast metoda olfaktometrii dynamicznej, która w znormalizowanym postępowaniu pozwala na oznaczanie uciążliwości zapachowej. Wydaje się celowym jak najszybsze wprowadzenie w polskim systemie prawnym rozwiązań, które regulowałby zagadnienie uciążliwości zapachowej. Odor nuisance is a matter not yet regulated by law. This causes various issues for investors who are planning projects that may emit odour but even more problems for people who have to stay around such plants. It is possible to determine individual substances that are characterised by an unpleasant odour (e.g. ammonia, hydrogen sulphide, thioalcohol, amines) and the concentration of which in the natural environment is limited by law. However, unpleasant odour, especially in the processes of municipal management or large-scale animal husbandry and breeding, most often comes from many substances (up to several hundred). The determination of individual substances in such cases does not bring any results. However, there is a method of dynamic olfactometry, which allows the determination of odour nuisance in a standardised procedure. It seems advisable to introduce solutions in the Polish legal system, as soon as possible, that would regulate the problem of odor nuisance. Ароматна незручність – це проблема, яка досі не має нормативного врегулювання. Це створює різні проблеми як для інвесторів, які планують заходи, що можуть розповсюджувати запахи, але тим більше для людей, які мають залишатися поблизу таких закладів. Є можливість індивідуального позначення речовини, що має неприємний запах (наприклад аміак, сірководень, меркаптан, аміни), концентрація яких у навколишньому середовищі обмежена законом. Oднак, неприємний запах, особливо в процесах муніципального управління або великого фермерства pозведення тварин, найчастіше виходить з багатьох речовин (до кількох сотень). Визначення одиничних речовин у таких випадках не приносить результатів. Існує, однак, метод динамічної ольфактометрії, який у нормалізованiй процедурі дозволяє визначити неприємний запах. Здається цілеспрямованим найшвидше впровадження рішень, які б регулювали в польській правовій системі проблему ароматної незручності. Обременительность, связанная с неприятным запахом – это вопрос, который еще не получил законодательного регулирования. Этот факт создает различные проблемы как для инвесторов, планирующих проекты, которые могут источать зловоние, так и для людей, которым приходится жить в непосредственной близости от таких предприятий. Можно определить отдельные вещества, характеризующиеся неприятными запахами (например, аммиак, сероводород, меркаптаны, амины), концентрация которых в окружающей среде ограничена законом. Однако неприятные запахи, особенно в процессах муниципальных предприятий и крупных животноводческих хозяйств, обычно возникают из-за многих веществ (до нескольких сотен). Определение отдельных веществ в таких случаях не дает никаких результатов. С другой стороны, существует метод динамической ольфактометрии, который позволяет измерять уровень неприятных запахов в рамках стандартизированной процедуры. Представляется целесообразным как можно скорее ввести в польскую правовую систему решения, которые будут регулировать вопрос обременительности, связанной с неприятным запахом.