Studia Prawnicze KUL, 2023, nr 4
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 18
- ItemFreedom of economic activity as a specific value and a principle of public economic law(Wydawnictwo KUL, 2023) Bielecki, LeszekThe subject of research in this study concerns the value issues in public economic law. The aim of the research is to examine the axiology of law and the axiology of economic law from the perspective of freedom of economic activity, and then to formulate the final conclusions derived from the analysis with reference to the institution of freedom of economic activity. I considered an analytical-dogmatic method as helpful for my analysis. The obtained result shows that the freedom of economic activity exhibits the features of a legal institution equipped with an axiological content and as a norm and principle of law, in particular of public economic law. Przedmiotem niniejszego opracowania są kwestie dotyczące wartości w prawie publicznym gospodarczym. Celem badań jest aksjologia prawa oraz aksjologia prawa gospodarczego w perspektywie wolności działalności gospodarczej, a następnie sformułowanie wniosków końcowych odniesionych do instytucji wolności działalności gospodarczej. Za pomocną uznałem metodę analityczno-dogmatyczną. Rezultat analizy przekonuje, że wolność działalności gospodarczej wykazuje cechy instytucji prawnej wyposażonej w ładunek aksjologiczny oraz jako normę i zasadę prawa, a w szczególności prawa gospodarczego publicznego. Предметом дослідження є питання циннoстi в публічному господарському праві. Метою дослідження є аксіологія права та аксіологія господарського права в ракурсі свободи господарської діяльності, а потім формулювання остаточних висновків щодо інституту свободи господарської діяльності. В статті застосовано аналітико-догматичний метод. Результат аналізу доводить, що свобода господарської діяльності має ознаки правового інституту, наділеного аксіологічним навантаженням, і як норма і принцип права, зокрема публічного господарського права. Предметом данной статьи являются вопросы ценностей в публичном хозяйственном праве. Целью исследования является рассмотрение правовой аксиологии и аксиологии хозяйственного права в перспективе свободы предпринимательской деятельности, чтобы сформулировать окончательные выводы, связанные с институтом свободы предпринимательской деятельности. В статье автор целесообразным посчитал применить аналитико-догматический метод. Результат анализа убеждает в том, что свобода предпринимательской деятельности проявляет черты правового института, наделенного аксиологическим содержанием, а также является нормой и принципом права, в частности публичного хозяйственного права.
- ItemThe conflict of values in antitrust proceedings before the President of the Office of Competition and Consumer Protection(Wydawnictwo KUL, 2023) Dobaczewska, AnnaThe decisions of the President of the OCCP in antitrust cases usually resolve the dilemma as to which (constitutional) value should be given priority: economic freedom or fair competition. The purpose of the present article is to examine what considerations and factors guide the President of the OCCP when there is a conflict between the values indicated and what decisions and of what content can potentially be made. The present paper focuses on the proceedings in cases of restrictive practices and approvals for mergers and acqiusitions of entrepreneurs. The study has indicated the reasons why the President of the OCCP, at the expense of competition protection, allows the existence of agreements between entrepreneurs or approvals of the concentration of entrepreneurs. The research has used the dogmatic legal and formal-legal method, based on the Polish law and EU law; in addition, the content of existing decisions of the President of the OCCP has been analysed. Decyzje Prezesa Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w sprawach antymonopolowych rozwiązują zazwyczaj dylemat, której wartości (konstytucyjnej) nadać priorytet: wolności gospodarczej czy uczciwej konkurencji. Celem artykułu jest zbadanie, jakimi przesłankami i czynnikami kieruje się Prezes UOKiK w przypadku konfliktu pomiędzy wskazanymi wartościami i decyzje jakiej treści mogą być potencjalnie podejmowane. Uwzględniono przede wszystkim postępowania w sprawach praktyk ograniczających konkurencję oraz zgód na koncentrację przedsiębiorców. Wskazano przyczyny, dla których Prezes UOKiK, kosztem ochrony konkurencji, pozwala na istnienie porozumień pomiędzy przedsiębiorcami albo wyraża zgodę na koncentrację przedsiębiorców. W badaniach wykorzystano metodę dogmatyczno-prawną i formalno-prawną, bazując na prawie polskim i prawie Unii Europejskiej; uzupełniająco zaś analizowano treść istniejących decyzji Prezesa UOKiK. Рішення Голови Управління з питань захисту конкуренції та прав споживачів у антимонопольних справах зазвичай вирішують дилему, якій (конституційній) цінності віддати пріоритет: економічній свободі чи чесній конкуренції. Метою статті є дослідити, якими передумовами та чинниками керується Головa УОКіК у разі конфлікту між вказаними цінностями та які рішення потенційно можуть бути прийняті. Насамперед, бралися до уваги провадження у справах про дії які обмежують концентрацію та дозволів на концентрацію підприємців. Зазначено причини, з яких Головa УОКіК на шкоду захисту конкуренції допускає наявність угод між підприємцями або дає згоду на концентрацію підприємців. У дослідженні використано догматично-правовий та формально-юридичний методи, зосереджуючись на польському праві та праві Європейського Союзу; додатково проаналізовано зміст чинних рішень Голови УОКіК. Решения председателя Управления по защите конкуренции и защите прав потребителей Республики Польша (UOKiK) в антимонопольных делах обычно разрешают дилемму о том, какой (конституционной) ценности отдать предпочтение: свободе предпринимательской деятельности или добросовестной конкуренции. Цель данной статьи – рассмотреть, какими предпосылками и факторами. руководствуется председатель UOKiK, когда возникает конфликт между указанными ценностями, и какие решения потенциально могут быть приняты. Основное внимание уделяется производствам по делам о соглашениях, ограничивающих конкуренцию, а также по решениям о согласии на экономическую концентрацию. Были указаны причины, по которым председатель UOKiK, в ущерб защите конкуренции, допускает существование соглашений между предпринимателями или дает согласие на экономическую концентрацию. В исследовании использовались догматико-правовой и формально-юридический методы, основываясь на польском законодательстве и законодательстве Европейского союза; также было проанализировано содержание существующих постановлений председателя UOKiK.
- ItemThe principles of issuing a crucial decision (selected problems)(Wydawnictwo KUL, 2023) Dubiński, ŁukaszThe erection and commissioning of a nuclear power plant requires a number of administrative procedures. At the same time, in the majority of cases, it concerns proceedings that are mainly regulated outside the provisions on nuclear energy, and thus have already been discussed many times in the doctrine (e.g. cases regarding the building permit). Against the background of the above, the procedure for issuing a crucial decision stands out. This is because this decision is not present outside the regulations concerning nuclear energy. However, it should be noted that the decision in question is of key importance as far as the possibility of starting the construction and operation of nuclear power is concerned. Thus it is surprising that the manner in which this ruling is regulated does not allow for determining such basic issues as the character of the crucial decision or the premises for issuing it. The goal of this study is to solve these dilemmas. The adopted research method is the dogmatic and legal method. On the basis of the conducted analysis, it was established that in the current legal status, the crucial decision is of a binding nature, and the premises for its issuance are included in Article 22 Section 3 of the Act of 29 June 2011 on preparing and implementing investments in the field of nuclear power facilities and accompanying investments. It should be added that the presented results of the interpretative analysis are inconsistent with the position of the doctrine. In the literature, it is assumed that the crucial decision has a discretionary (‘political’) character. Moreover, the wording of the aforementioned act does not specify the conditions for issuing a crucial decision. Instead, it is suggested to look for them within the so-called legislative materials. Zbudowanie i uruchomienie elektrowni jądrowej wymaga przeprowadzenia szeregu postępowań administracyjnych. Znakomita większość z nich została uregulowana poza prawem jądrowym, a w związku z tym wielokrotnie stanowiły one przedmiot analiz doktryny (np. postępowanie w sprawie wydania pozwolenia na budowę). Na tle powyższego wyróżnia się procedura dotycząca wydawania decyzji zasadniczej. Dzieje się tak dlatego, że decyzja ta nie występuje poza regulacjami dotyczącymi energetyki jądrowej. Należy podkreślić, że przedmiotowa decyzja ma kluczowe znaczenie dla możliwości rozpoczęcia budowy i eksploatacji energetyki jądrowej. Może więc dziwić fakt, że sposób uregulowania tego rozstrzygnięcia nie pozwala na ustalenie tak podstawowych kwestii, jak charakter rzeczonej decyzji czy też przesłanki jej wydania. Celem badania jest rozwiązanie tych dylematów. Przyjętą metodą badawczą jest metoda dogmatyczno-prawna. W toku analizy ustalono, że w obecnym stanie prawnym decyzja zasadnicza ma charakter związany, a przesłanki jej wydania zawiera art. 22 ust. 3 ustawy z dnia 29 czerwca 2011 r. o przygotowaniu i realizacji inwestycji w zakresie obiektów energetyki jądrowej oraz inwestycji towarzyszących. Należy dodać, że przedstawione wyniki analizy interpretacyjnej są niezgodne ze stanowiskiem doktryny. W literaturze przyjmuje się bowiem, że decyzja zasadnicza ma charakter uznaniowy („polityczny”), a treść ww. ustawy nie precyzuje przesłanek wydania kluczowej decyzji. Zamiast tego sugeruje się poszukiwanie ich w tzw. materiałach legislacyjnych. Будівництво та введення в експлуатацію атомної електростанції потребує низки адміністративних процедур. Переважна більшість із них регулювалася поза ядерним законодавством, і тому вони неодноразово були предметом доктринального аналізу (наприклад, провадження щодо видачі дозволу на будівництво). На фоні викладеного виділяється провадження щодо винесення основного рішення. Це пояснюється тим, що це рішення не виходить за межі нормативних актів щодо атомної енергетики. Слід підкреслити, що дане рішення має ключове значення для можливості початку будівництва та експлуатації атомної енергетики. Тому здивування може викликати факт, що спосіб регулювання цієї проблеми не дозволяє визначити такі принципові питання, як характер зазначеного рішення чи підстави для його винесення. Метою дослідження є вирішення цих дилем. Застосованим методом дослідження є догматично-правовий метод. У ході аналізу встановлено, що в чинному правовому статусі основне рішення є обов’язковим, а передумови для його винесення містяться у ст. 22 абз. 3 Закону від 29 червня 2011 року про підготовку та здійснення інвестицій в плані об’єктів ядерної енергетики та супутніх інвестицій. Слід додати, що наведені результати інтерпретаційного аналізу не відповідають позиції доктрини. У літературі передбачається, що основне рішення має дискреційний («політичний») характер, а зміст згаданого вище Законy не визначає умов видачі ключового рішення. Натомість пропонується шукати їх у т. зв. законодавчих матеріалах. Строительство и ввод в эксплуатацию атомной электростанции требует выполнения ряда административных процедур. Подавляющее большинство из них регулируется вне рамок ядерного права и, как таковое, неоднократно становилось предметом доктринального анализа (например, процедура выдачи разрешения на строительство). На фоне вышесказанного выделяется процедура выдачи фундаментального решения. Это связано с тем, что данное решение не существует вне нормативных актов по атомной энергетике. Следует подчеркнуть, что это решение является решающим для возможности начала строительства и эксплуатации атомной энергетики. Поэтому может вызвать удивление, что порядок регулирования данного решения не позволяет определить такие основные вопросы, как природа данного решения или предпосылки для его принятия. Данное исследование направлено на разрешение этих дилемм. В качестве метода исследования принят догматико-правовой метод. В ходе анализа было установлено, что в современном правовом государстве фундаментальное решение носит обязательный характер, а предпосылки для его выдачи содержатся в статье 22.3 закона от 29 июня 2011 года «О подготовке и осуществлении инвестиций в объекты атомной энергетики и сопутствующие инвестиции». Следует добавить, что представленные результаты интерпретационного анализа не согласуются с позицией доктрины. Действительно, в литературе предполагается, что фундаментальное решение носит дискреционный («политический») характер, а содержание вышеупомянутого закона не определяет предпосылки для принятия ключевого решения. Вместо этого предлагается искать их в так называемых законодательных материалах.
- ItemPublic commercial law and private law rules and values. Remarks in the light of the observable ‘privatization’ of public law(Wydawnictwo KUL, 2023) Klich, GrzegorzPublic commercial law is a branch of law regulating the influence of the state and its bodies on economic and commercial processes. It is traditionally considered to be a component of a broader, more complex discipline – commercial law. Currently we can observe with an increasing frequency that private law regulations are being applied by the legislator, also within the framework of the regulations traditionally considered as a part of public commercial law. However, this practice may cause certain difficulties and setbacks, also in relation to the internal axiological consistency of the discussed law discipline. Prawo gospodarcze publiczne to gałąź prawa normująca oddziaływanie państwa i jego organów na procesy gospodarcze. Przyjęło się, że jest to element szerszej, kompleksowej dyscypliny – prawa gospo-darczego. W ostatnim czasie coraz częściej daje się zaobserwować posługiwanie się przez prawodawcę prywatnoprawną metodą regulacji także w ramach unormowań tradycyjnie zaliczanych do prawa gospodarczego publicznego. Tego typu praktyka może jednak prowadzić do pewnych komplikacji, w tym również w odniesieniu do wewnętrznej spójności omawianej dyscypliny na płaszczyźnie aksjologicznej. Публічне господарське право встановлює закони, що регулюютьвплив держави та її органівнaекономічнi процеси. Прийнято вважати його елементом ширшої і більш комплексної дисципліни – господарського права. Останнім часом все частіше помічається, що законодавець використовує приватно-правовий метод регулювання, також у рамках норм, які класифікуються як публічне господарське право. Такий тип практики може призвести до певних ускладнень, також щодо внутрішньої узгодженості обговорюваної дисципліни на аксонологічному рівні. Публичное хозяйственное право – это отрасль права, которая нормирует влияние государства и его органов на экономические процессы. Предполагается, что оно является частью более широкой, комплексной дисциплины – хозяйственного права. В последнее время все более распространенным становится использование законодателем частноправового метода регулирования и в рамках норм, традиционно относимых к публичному хозяйственному праву. Однако подобная практика может привести к определенным сложностям, в том числе и в отношении внутренней согласованности рассматриваемой дисциплины на аксиологическом уровне.
- ItemOn the premise of suspending the running of the limitation period of a tax liability under Article 70 § 6 (1) of the Tax Ordinance. Expectations and the direction of changes(Wydawnictwo KUL, 2023) Kobylski, PiotrIt should be noted that one can find quite extensive studies on the suspension of the limitation period of a tax liability in literature, however, the present issue as covered by the project of abolishing the premise of suspension of the limitation period of a tax liability in connection with the commencement of the proceedings for a fiscal offence or a fiscal misdemeanour provides a completely new perspective. The paper proves that it is, in fact, unjustified to maintain the premise of suspension of the course of the statute of limitations in its construction, which is referred to in Article 70 § 6 (1) of the Tax Ordinance. In view of the above, the aim of the paper will be to assess, against the background of the current legal regulations, the directions of changes in the analysed institution. The tackled issues entail the inevitability of analysing the legal issues in the indicated area from the point of view of the character of changes, as well as the practical problems related to them. Należy stwierdzić, iż w literaturze można spotkać się z dość obszernymi opracowaniami dotyczącymi zawieszenia biegu terminu przedawnienia zobowiązania podatkowego, natomiast niniejsze zagadnienie w ujęciu projektu zniesienia przesłanki zawieszenia biegu terminu przedawnienia zobowiązania podatkowego w związku z wszczęciem postępowania w sprawie o przestępstwo skarbowe lub wykroczenie skarbowe stwarza zupełnie nową perspektywę. Praca będzie dowodzić, iż w istocie niezasadne jest utrzymywanie w konstrukcji przedawnienia przesłanki zawieszenia biegu jego terminu, o której mowa w art. 70 § 6 pkt 1 Ordynacji podatkowej. W związku z powyższym celem artykułu będzie ocena na tle obowiązujących przepisów prawnych, jakie są kierunki zmian analizowanej instytucji. Przedstawiona problematyka pociąga za sobą nieuchronność analizy zagadnień prawnych z tego zakresu pod kątem charakteru zmian, ale również problemów praktycznych z tym związanych. Слід зазначити, що в літературі можна знайти досить суттєві дослідження щодо призупинення нарахування строку давності податкового зобов’язання, тоді як це питання в проектi скасування передумови для призупинення нарахування строку давності податкового зобов’язання у зв’язку з ініціюванням провадження у справі про податковий або фіскальний злочин створює абсолютно нову перспективу. У статті буде доведено, що фактично невиправдано підтримувати передумову про призупинення нарахування його строку, про яку йдеться у ст. 70 § 6 пункт 1 податкового закону. У зв’язку з вищевикладеним, метою статті буде оцінити на тлі чинних правових норм, які є напрямки змін аналізованого інституту. Представлені проблеми зумовлюють неминучість аналізу правових питань у цій галузі з точки зору характеру змін, а також пов’язаних з ними практичних проблем. Следует отметить, что в литературе можно найти достаточно обширные исследования, посвященные приостановлению течения срока исковой давности по налоговому обязательству, в то время как данный вопрос в части проекта отмены предпосылки приостановления течения срока исковой давности по налоговому обязательству в связи с возбуждением дела о налоговом преступлении или налоговом правонарушении создает совершенно новую перспективу. В статье будут приведены аргументы в пользу того, что фактически необоснованно сохранять в конструкции срока давности предпосылку для приостановления течения его срока, упомянутую в статье 70 § 6 п. 1 Налогового кодекса. В связи с вышесказанным, целью статьи будет оценка на фоне действующих правовых норм, каковы направления изменений анализируемого института. Представленные проблемы неизбежно влекут за собой анализ правовых вопросов в этой области с точки зрения характера изменений, но также и связанных с этим практических проблем.