Studia Prawnicze KUL, 2023, nr 4

Permanent URI for this collection

https://hdl.handle.net/20.500.12153/6074

Browse

Browsing Studia Prawnicze KUL, 2023, nr 4 by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 18 of 18
  • Item
  • Item
    Commercial operations of municipalities in housing development. On the conflict between self-reliance and serving people and sufficiency of law
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Tyrawa, Dominik
    This article deals with the relationship between three specific problems. These problems include legal issues related to running a business by municipalities, activities of municipalities in housing construction and municipal housing programmes (MHPs) as a manifestation of the legal and organizational independence of municipalities. In order to obtain reliable results of research in this area, the author decided to analyse the applicable standards and regulations regarding these issues and the views of the doctrine. In both cases, he observed that there are no detailed legal regulations relating to this issue, and thus there is also no in-depth analysis of this problem in the doctrine of legal sciences. All this resulted in the formulation of two types of conclusions. The existing regulations were assessed with the indication of their significant shortcomings. More­over, conclusions were formulated regarding changes that the legislator should introduce to the Polish legal system to aid municipalities in meeting the housing needs of local communities. This work uses the method of analysing the legal text and, to a limited extent, the dogmatic approach. Artykuł jest poświęcony relacjom, jakie zachodzą w ramach trzech problemów szczególnych. Należą do nich: problemy prawne związane z prowadzeniem działalności gospodarczej przez gminy, działanie gmin w zakresie budownictwa mieszkaniowego oraz gminne programy mieszkaniowe jako przejaw samodziel­ności prawnej i organizacyjnej gmin. Aby otrzymać miarodajne wyniki prac badawczych, Autor przeanalizował obowiązujące normy i przepisy dotyczące tych kwestii oraz poglądy doktryny. W obydwu przypadkach zaob­serwowano brak szczegółowych regulacji prawnych odnoszących się do tej problematyki, a co za tym idzie brak pogłębionej analizy tej problematyki w doktrynie nauk prawnych. To doprowadziło do sformułowania dwóch rodzajów wniosków. Oceniono regulacje obowiązujące, wskazując ich istotne mankamenty i braki, a także sfor­mułowano wnioski w zakresie tego, jakie zmiany powinien wprowadzić do polskiego systemu prawnego usta­wodawca, aby regulacje te ułatwiały funkcjonowanie gmin w zakresie zaspokajania potrzeb mieszkaniowych wspólnoty samorządowej. Стаття присвячена взаємозв’язкам, що виникають у межах трьох конкретних проблем. До них відносяться: правові проблеми, пов’язані з веденням господарської діяльності громадами, діяльність громад у сфері житлового будівництва та громадські житлові програми як прояв правової та організаційної самостійності громад. Для отримання достовірних результатів дослідження автор проаналізував чинні норми та нормативні акти щодо цих питань, а також доктринy. В обох випадках спостерігалася відсутність детального регулювання цього питання, а отже, відсутність поглибленого аналізу теми в доктрині правових наук. Це призвело до формулювання двох типів висновків. Було проведено оцінку існуючих нормативних актів, вказано на їх суттєві недоліки, а також сформульовано висновки щодо того, які зміни законодавець має внести до польської правової системи, щоб ці нормативні акти сприяли роботi гмін щодо задоволення житлових потреб громадської спільноти самоврядування. Данная статья посвящена отношениям, возникающим в рамках трех конкретных проблем. К ним относятся: правовые проблемы ведения хозяйственной деятельности гминами, действия гмин в сфере жилищного строительства и муниципальные (гминные) жилищные программы как проявление правовой и организационной самостоятельности гмины. Для получения авторитетных результатов ис­следовательской работы, автор проанализировал существующие нормы и правила, касающиеся этих вопросов, а также воззрения доктрины. В обоих случаях было отмечено отсутствие детальных право­вых норм, касающихся данного вопроса, и, соответственно, отсутствие глубокого анализа данной темы в доктрине юридических наук. Это привело к формулированию двух типов выводов. Была проведена оценка действующих регулирований с указанием их существенных недостатков и недоработок, а также сформулированы выводы о том, какие изменения должен внести законодатель в польскую правовую си­стему, чтобы эти регулирующие положения способствовали функционированию гмин в удовлетворении жилищных потребностей населения местного сообщества.
  • Item
    The circumventing of the law in public economic law – on the verge of a conflict between private law and public law values
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Bodanka, Oskar
    This article aims to discuss the functioning of circumvention in public economic law. The present research attempts to present the possible limit of qualifying complex (combined) actions by entrepreneurs in public law as a circumvention of the law. The article uses the linguistic and logical method by analysing the pro­visions of the acts, their systematisation, combination and determination of the proper meaning of legal norms. The research results were as follows: there is a range of activities not provided for but also not prohibited by law; these are subject to consumption by lawful activity and the circumvention of the law is purely factual in this as­pect. In public law, circumvention can also be done with conceivable intent, and as such, entrepreneurs making complex (combined actions in law) always risk exceeding the limits of circumventing the law. Tekst prezentuje ujęcie instytucji obejścia prawa w publicznym prawie gospodarczym. W artykule przedstawiono funkcjonowanie relacji sprzecznych wartości w publicznym prawie gospodarczym, czynności obejścia prawa oraz dokonywania czynności niestanowiących obejścia prawa. W celu dokładnego wyjaśnienia działania zmierzającego do obejścia prawa, dokonano również podziału na obejścia prawa w dobrej i złej wierze. W artykule wyrażono stanowisko, zgodnie z którym badanie obejścia prawa w prawie publicznym nie powinno ograniczać się jedynie do celu (zamiaru) podmiotu. W tym aspekcie obejście prawa pełni funkcję dodatkowej kontroli legalności działań podmiotów У тексті представлено дослідження інституту обхoду права у публічному господарському праві. У статті презентовано функціонування відносин конфліктуючих цінностей у публічному господарському праві, дії в обхід правa та вчинення дій, які не є в обхід правa. З метою більш детального роз’яснення дій в обхід правa проводиться розмежування між добросовісними та недобросовісними діями в обхід правa. У статті висловлюється думка, що дослідження обходу правa в публічному праві не повинно обмежуватися лише метою (наміром) суб’єкта. У цьому аспекті обхід закону виконує функцію додаткового контролю правомірності дій суб’єктів. В тексте представлена трактовка института обхода закона в публичном хозяйственном праве. Представлено функционирование отношений противоречивых ценностей в публичном хозяйственном праве, актов обхода закона и совершения действий не являющихся обходом закона. Также проводится разграничение между добросовестными и недобросовестными действиями по обходу закона с целью детального разъяснения действий по обходу закона. В статье высказывается мнение о том, что рассмо­трение обхода закона в публичном праве не должно ограничиваться только целью (намерением) субъ­екта. В этом аспекте обход закона выполняет функцию дополнительного контроля за законностью дей­ствий субъектов.
  • Item
  • Item
  • Item
    The dilemmas of automated decision making in administrative proceedings – comments in the context of § 14 1b of the Administrative Procedure Code
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Wilbrandt-Gotowicz, Martyna
    The issue of automated administrative decision making sparks numerous doubts related to the reg­ulations concerning the legal basis for such solution and the issue of ensuring appropriate procedural guaran­tees for the participating parties. The doctrine lacks consistent assessments regarding interpretation of § 14 1b of the Administrative Procedure Code which projects the possibility of handling cases utilizing an automatically generated missive. Through utilizing the dogmatic method this study engages in the analysis and assessment of this provision in terms of the capacity for automated decision making through utilizing artificial intelligence and its influence on the legal position of an individual. Furthermore, this study presents the postulates concern­ing regulating algorithmic decision making as a separate mode of jurisdictional proceedings. Problematyka automatycznego podejmowania decyzji administracyjnych wywołuje wiele wąt­pliwości związanych z regulacją podstaw prawnych takich rozstrzygnięć oraz zapewnieniem odpowiednich gwarancji procesowych stronom. W doktrynie brak jest zgodnych ocen co do interpretacji treści art. 14 § 1b Kodeksu postępowania administracyjnego przewidującego możliwość załatwiania spraw z wykorzystaniem pisma generowanego automatycznie. W opracowaniu, przy zastosowaniu metody dogmatycznej dokonano analizy i oceny tej regulacji pod kątem możliwości wydawania decyzji automatycznie przy użyciu sztucznej in­teligencji oraz ich wpływu na pozycję prawną jednostki. Przedstawiono również postulaty dotyczące regulacji trybu algorytmicznego podejmowania decyzji jako odrębnego trybu postępowania jurysdykcyjnego. Питання автоматичного прийняття адміністративних рішень викликає чимало сумнівів, пов’язаних з врегулюванням правової основи таких рішень та надання відповідних процесуальних гарантій сторонам. У доктрині немає послідовних оцінок щодо тлумачення змісту ст. 14 § 1б Кодексу адміністративного провадження, який передбачає можливість врегулювати питання у формі автоматично сформованого листа. З застосуванням догматичного методу у дослідженні було проаналізовано та оцінено цей нормативний акт з точки зору можливості автоматичного винесення рішень за допомогою штучного інтелекту та їх впливу на правове становище особи. Також були викладені постулати щодо врегулювання алгоритмічного режиму прийняття рішень як окремого способу юрисдикційного провадження. Вопрос автоматического принятия административных решений вызывает много сомнений, свя­занных с регулированием правовой основы таких решений и предоставлением сторонам адекватных процессуальных гарантий. В доктрине нет единых оценок относительно толкования содержания статьи 14 § 1b Административного-процессуального кодекса, предусматривающей возможность урегулиро­вания дел в форме автоматически генерируемого письма. В исследовании, используя догматический метод, проведен анализ и оценка данного нормативного акта с точки зрения возможности вынесения решений в автоматическом режиме с использованием искусственного интеллекта и их влияния на пра­вовое положение физического лица. Также представлены постулаты регулирования порядка принятия алгоритмических решений как отдельного порядка юрисдикционного производства.
  • Item
    Conflicts of interest and values in the construction process
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Smarż, Joanna
    The law is and should be connected to values which constitute its basis. The reference to values is also significant in Building Law, in which the legislator has regulated the issues of the construction process. The subject of the article is the analysis of the values and interests underlying the construction process, indi­cating the possibility of conflicts in this regard, while the aim is to indicate ways to resolve these conflicts and to demonstrate the nature of the provisions of Building Law in this regard. Based on the analysis of the provisions of Building Law, it should be noted that the catalogue of values sub­ject to protection in the construction process is very wide. However, the will to ensure the safety of constructed and used buildings, and consequently the safety of people and property, shall be considered the most important value. Due to the fact that these values may collide in the construction process, their protection requires public administration authorities to weigh them from the point of view of protecting the interests of an individual and the public interest. The preventive nature of the provisions of Building Law is to aid this. Unfortunately, the above does not result directly from the provisions of the Act of 7 July 1994 – Building Law, however it may be interpreted from the provisions of the Act, which the legal dogmatic method and the analysis of jurisprudence and literature, which the analysis of the title issue was based on, prove to be helpful with. Prawo jest i powinno być związane z wartościami, które są jego podstawą. Odwołanie do wartości jest istotne również w Prawie budowlanym, w którym ustawodawca uregulował zagadnienia procesu budow­lanego. Przedmiotem artykułu jest analiza wartości i interesów leżących u podstaw procesu budowlanego ze wskaza­niem możliwości zaistnienia konfliktów w tym zakresie, natomiast celem jest wskazanie sposobów rozwiązania tych konfliktów oraz wykazanie charakteru przepisów Prawa budowlanego w tym obszarze. Na podstawie analizy przepisów Prawa budowlanego należy stwierdzić, że katalog wartości podlegających ochronie w procesie budowlanym jest bardzo szeroki. Za najważniejszą wartość należy uznać chęć zapewnienia bezpieczeństwa realizowanych i użytkowanych obiektów budowlanych, a w konsekwencji bezpieczeństwo ludzi i mienia. Z uwagi na fakt, iż w procesie budowlanym może dojść do kolizji tych wartości, ich ochrona wymaga ważenia ich przez organy administracji publicznej z punktu widzenia ochrony interesu jednostki i interesu pub­licznego. Pomóc ma w tym zakresie prewencyjny charakter przepisów Prawa budowlanego. Powyższe nie wynika niestety wprost z przepisów ustawy z dnia 7 lipca 1994 r. – Prawo budowlane, lecz można to wyinterpretować z przepisów ustawy, w czym pomocna okazuje się metoda dogmatyczno-prawa oraz analiza orzecznictwa i literatury przedmiotu, na których oparte zostały rozważania nad tytułowym zagadnieniem. Право є і має бути пов’язане з цінностями, що лежать в його основi. Посилання на цінності є важливим і в законі Будівельне право, в якому законодавець врегулював питання процесу будівництва. Предметом статті є аналіз цінностей та інтересів, що лежать в основі процесу будівництва, вказуючи на можливість виникнення конфліктів у цій сфері. Метою статті є вказати шляхи вирішення цих конфліктів та продемонструвати характер положень закону Будівельне право в цій сфері. Виходячи з аналізу положень закону Будівельне право слід констатувати, що каталог цінностей, які підлягають охороні в процесі будівництва, є дуже широкий. Найголовнішою цінністю є прагнення забез­печити безпеку побудованих і експлуатованих будівель, а отже, безпеку людей і майна. Через те, що ці цінності можуть зіткнутися в процесі будівництва, їх захист вимагає від органів державного управління зважувати їх з точки зору захисту інтересів особи та суспільних інтересів. Допомогти в цьому має превен­тивний характер положень закону Будівельне право. На жаль, вищезазначене не випливає безпосередньо з положень Закону від 7 липня 1994 р. – Буді­вельне право, його можна тлумачити з положень Закону, для чого можна використовувати догматико- -правовий метод, аналіз судової практики та літератури, на якому ґрунтувалися міркування щодо титуль­ного питання. Закон связан и должен быть связан с ценностями, которые лежат в его основе. Ссылка на ценно­сти актуальна и в «Строительном праве», в котором законодатель урегулировал вопросы строительного процесса. Предметом статьи является анализ ценностей и интересов, лежащих в основе строительного процесса, с указанием возможности возникновения конфликтов в этой связи, а целью – указать пути разрешения этих конфликтов и продемонстрировать характер положений закона «Строительное право» в этой области. Исходя из анализа положений закона «Строительное право», следует сделать вывод, что перечень ценностей, подлежащих защите в процессе строительства, очень широк. Наиболее важной ценностью следует считать стремление обеспечить безопасность строящихся и эксплуатируемых строительных объ­ектов, а следовательно, безопасность людей и имущества. Поскольку эти ценности могут быть противопо­ставлены друг другу в процессе строительства, их защита требует от органов публичной администрации взвешивать их с точки зрения защиты интересов личности и общественных интересов. Превентивный ха­рактер положений закона «Строительное право» призван оказать помощь в этом отношении. К сожалению, вышесказанное не следует напрямую из положений закона от 7 июля 1994 года – «Стро­ительное право», но его можно интерпретировать на основе положений Закона, в чем помогает догма­тико-правовой метод, а также анализ судебной практики и литературы по данному вопросу, на котором базировалось рассмотрение заглавного вопроса.
  • Item
    The conflict of values in antitrust proceedings before the President of the Office of Competition and Consumer Protection
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Dobaczewska, Anna
    The decisions of the President of the OCCP in antitrust cases usually resolve the dilemma as to which (constitutional) value should be given priority: economic freedom or fair competition. The purpose of the present article is to examine what considerations and factors guide the President of the OCCP when there is a conflict between the values indicated and what decisions and of what content can potentially be made. The present paper focuses on the proceedings in cases of restrictive practices and approvals for mergers and acqiusitions of entrepreneurs. The study has indicated the reasons why the President of the OCCP, at the ex­pense of competition protection, allows the existence of agreements between entrepreneurs or approvals of the concentration of entrepreneurs. The research has used the dogmatic legal and formal-legal method, based on the Polish law and EU law; in addition, the content of existing decisions of the President of the OCCP has been analysed. Decyzje Prezesa Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w sprawach antymonopolowych rozwiązują zazwyczaj dylemat, której wartości (konstytucyjnej) nadać priorytet: wolności gospodarczej czy uczciwej konkurencji. Celem artykułu jest zbadanie, jakimi przesłankami i czynnikami kieruje się Prezes UOKiK w przypadku konfliktu pomiędzy wskazanymi wartościami i decyzje jakiej treści mogą być potencjalnie podej­mowane. Uwzględniono przede wszystkim postępowania w sprawach praktyk ograniczających konkurencję oraz zgód na koncentrację przedsiębiorców. Wskazano przyczyny, dla których Prezes UOKiK, kosztem ochrony konkurencji, pozwala na istnienie porozumień pomiędzy przedsiębiorcami albo wyraża zgodę na koncentra­cję przedsiębiorców. W badaniach wykorzystano metodę dogmatyczno-prawną i formalno-prawną, bazując na prawie polskim i prawie Unii Europejskiej; uzupełniająco zaś analizowano treść istniejących decyzji Prezesa UOKiK. Рішення Голови Управління з питань захисту конкуренції та прав споживачів у антимонопольних справах зазвичай вирішують дилему, якій (конституційній) цінності віддати пріоритет: економічній свободі чи чесній конкуренції. Метою статті є дослідити, якими передумовами та чинниками керується Головa УОКіК у разі конфлікту між вказаними цінностями та які рішення потенційно можуть бути прийняті. Насамперед, бралися до уваги провадження у справах про дії які обмежують концентрацію та дозволів на концентрацію підприємців. Зазначено причини, з яких Головa УОКіК на шкоду захисту конкуренції допускає наявність угод між підприємцями або дає згоду на концентрацію підприємців. У дослідженні використано догматично-правовий та формально-юридичний методи, зосереджуючись на польському праві та праві Європейського Союзу; додатково проаналізовано зміст чинних рішень Голови УОКіК. Решения председателя Управления по защите конкуренции и защите прав потребителей Республики Польша (UOKiK) в антимонопольных делах обычно разрешают дилемму о том, какой (конституционной) ценности отдать предпочтение: свободе предпринимательской деятельности или добросовестной конкуренции. Цель данной статьи – рассмотреть, какими предпосылками и факторами. руководствуется председатель UOKiK, когда возникает конфликт между указанными ценностями, и какие решения потенциально могут быть приняты. Основное внимание уделяется производствам по делам о соглашениях, ограничивающих конкуренцию, а также по решениям о согласии на экономическую концентрацию. Были указаны причины, по которым председатель UOKiK, в ущерб защите конкуренции, допускает существование соглашений между предпринимателями или дает согласие на экономическую концентрацию. В исследовании использовались догматико-правовой и формально-юридический методы, основываясь на польском законодательстве и законодательстве Европейского союза; также было проанализировано содержание существующих постановлений председателя UOKiK.
  • Item
    On the premise of suspending the running of the limitation period of a tax liability under Article 70 § 6 (1) of the Tax Ordinance. Expectations and the direction of changes
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Kobylski, Piotr
    It should be noted that one can find quite extensive studies on the suspension of the limitation pe­riod of a tax liability in literature, however, the present issue as covered by the project of abolishing the premise of suspension of the limitation period of a tax liability in connection with the commencement of the proceed­ings for a fiscal offence or a fiscal misdemeanour provides a completely new perspective. The paper proves that it is, in fact, unjustified to maintain the premise of suspension of the course of the statute of limitations in its construction, which is referred to in Article 70 § 6 (1) of the Tax Ordinance. In view of the above, the aim of the paper will be to assess, against the background of the current legal regulations, the directions of changes in the analysed institution. The tackled issues entail the inevitability of analysing the legal issues in the indicated area from the point of view of the character of changes, as well as the practical problems related to them. Należy stwierdzić, iż w literaturze można spotkać się z dość obszernymi opracowaniami dotyczą­cymi zawieszenia biegu terminu przedawnienia zobowiązania podatkowego, natomiast niniejsze zagadnienie w ujęciu projektu zniesienia przesłanki zawieszenia biegu terminu przedawnienia zobowiązania podatkowego w związku z wszczęciem postępowania w sprawie o przestępstwo skarbowe lub wykroczenie skarbowe stwa­rza zupełnie nową perspektywę. Praca będzie dowodzić, iż w istocie niezasadne jest utrzymywanie w konstruk­cji przedawnienia przesłanki zawieszenia biegu jego terminu, o której mowa w art. 70 § 6 pkt 1 Ordynacji po­datkowej. W związku z powyższym celem artykułu będzie ocena na tle obowiązujących przepisów prawnych, jakie są kierunki zmian analizowanej instytucji. Przedstawiona problematyka pociąga za sobą nieuchronność analizy zagadnień prawnych z tego zakresu pod kątem charakteru zmian, ale również problemów praktycznych z tym związanych. Слід зазначити, що в літературі можна знайти досить суттєві дослідження щодо призупинення нарахування строку давності податкового зобов’язання, тоді як це питання в проектi скасування пере­думови для призупинення нарахування строку давності податкового зобов’язання у зв’язку з ініціюван­ням провадження у справі про податковий або фіскальний злочин створює абсолютно нову перспективу. У статті буде доведено, що фактично невиправдано підтримувати передумову про призупинення нара­хування його строку, про яку йдеться у ст. 70 § 6 пункт 1 податкового закону. У зв’язку з вищевикладе­ним, метою статті буде оцінити на тлі чинних правових норм, які є напрямки змін аналізованого інституту. Представлені проблеми зумовлюють неминучість аналізу правових питань у цій галузі з точки зору харак­теру змін, а також пов’язаних з ними практичних проблем. Следует отметить, что в литературе можно найти достаточно обширные исследования, посвя­щенные приостановлению течения срока исковой давности по налоговому обязательству, в то время как данный вопрос в части проекта отмены предпосылки приостановления течения срока исковой дав­ности по налоговому обязательству в связи с возбуждением дела о налоговом преступлении или нало­говом правонарушении создает совершенно новую перспективу. В статье будут приведены аргументы в пользу того, что фактически необоснованно сохранять в конструкции срока давности предпосылку для приостановления течения его срока, упомянутую в статье 70 § 6 п. 1 Налогового кодекса. В связи с вы­шесказанным, целью статьи будет оценка на фоне действующих правовых норм, каковы направления изменений анализируемого института. Представленные проблемы неизбежно влекут за собой анализ правовых вопросов в этой области с точки зрения характера изменений, но также и связанных с этим практических проблем.
  • Item
    The principles of issuing a crucial decision (selected problems)
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Dubiński, Łukasz
    The erection and commissioning of a nuclear power plant requires a number of administrative pro­cedures. At the same time, in the majority of cases, it concerns proceedings that are mainly regulated outside the provisions on nuclear energy, and thus have already been discussed many times in the doctrine (e.g. cases regarding the building permit). Against the background of the above, the procedure for issuing a crucial decision stands out. This is because this decision is not present outside the regulations concerning nuclear energy. However, it should be noted that the decision in question is of key importance as far as the possibility of starting the construction and operation of nuclear power is concerned. Thus it is surprising that the manner in which this ruling is regulated does not allow for determining such basic issues as the character of the crucial decision or the premises for issuing it. The goal of this study is to solve these dilemmas. The adopted research method is the dogmatic and legal method. On the basis of the conducted analysis, it was established that in the current legal status, the crucial decision is of a binding nature, and the premises for its issuance are included in Article 22 Section 3 of the Act of 29 June 2011 on preparing and implementing investments in the field of nuclear power facilities and accompanying investments. It should be added that the presented results of the interpretative analysis are inconsistent with the position of the doctrine. In the literature, it is assumed that the crucial decision has a discretionary (‘political’) character. Moreover, the wording of the aforementioned act does not specify the conditions for issuing a crucial decision. Instead, it is suggested to look for them within the so-called legislative materials. Zbudowanie i uruchomienie elektrowni jądrowej wymaga przeprowadzenia szeregu postępo­wań administracyjnych. Znakomita większość z nich została uregulowana poza prawem jądrowym, a w związku z tym wielokrotnie stanowiły one przedmiot analiz doktryny (np. postępowanie w sprawie wydania pozwolenia na budowę). Na tle powyższego wyróżnia się procedura dotycząca wydawania decyzji zasadniczej. Dzieje się tak dlatego, że decyzja ta nie występuje poza regulacjami dotyczącymi energetyki jądrowej. Należy podkreślić, że przedmio­towa decyzja ma kluczowe znaczenie dla możliwości rozpoczęcia budowy i eksploatacji energetyki jądrowej. Może więc dziwić fakt, że sposób uregulowania tego rozstrzygnięcia nie pozwala na ustalenie tak podstawowych kwestii, jak charakter rzeczonej decyzji czy też przesłanki jej wydania. Celem badania jest rozwiązanie tych dyle­matów. Przyjętą metodą badawczą jest metoda dogmatyczno-prawna. W toku analizy ustalono, że w obecnym stanie prawnym decyzja zasadnicza ma charakter związany, a prze­słanki jej wydania zawiera art. 22 ust. 3 ustawy z dnia 29 czerwca 2011 r. o przygotowaniu i realizacji inwestycji w zakresie obiektów energetyki jądrowej oraz inwestycji towarzyszących. Należy dodać, że przedstawione wy­niki analizy interpretacyjnej są niezgodne ze stanowiskiem doktryny. W literaturze przyjmuje się bowiem, że decyzja zasadnicza ma charakter uznaniowy („polityczny”), a treść ww. ustawy nie precyzuje przesłanek wydania kluczowej decyzji. Zamiast tego sugeruje się poszukiwanie ich w tzw. materiałach legislacyjnych. Будівництво та введення в експлуатацію атомної електростанції потребує низки адміністративних процедур. Переважна більшість із них регулювалася поза ядерним законодавством, і тому вони неодноразово були предметом доктринального аналізу (наприклад, провадження щодо видачі дозволу на будівництво). На фоні викладеного виділяється провадження щодо винесення основного рішення. Це пояснюється тим, що це рішення не виходить за межі нормативних актів щодо атомної енергетики. Слід підкреслити, що дане рішення має ключове значення для можливості початку будівництва та експлуатації атомної енергетики. Тому здивування може викликати факт, що спосіб регулювання цієї проблеми не дозволяє визначити такі принципові питання, як характер зазначеного рішення чи підстави для його винесення. Метою дослідження є вирішення цих дилем. Застосованим методом дослідження є догматично-правовий метод. У ході аналізу встановлено, що в чинному правовому статусі основне рішення є обов’язковим, а передумови для його винесення містяться у ст. 22 абз. 3 Закону від 29 червня 2011 року про підготовку та здійснення інвестицій в плані об’єктів ядерної енергетики та супутніх інвестицій. Слід додати, що наведені результати інтерпретаційного аналізу не відповідають позиції доктрини. У літературі передбачається, що основне рішення має дискреційний («політичний») характер, а зміст згаданого вище Законy не визначає умов видачі ключового рішення. Натомість пропонується шукати їх у т. зв. законодавчих матеріалах. Строительство и ввод в эксплуатацию атомной электростанции требует выполнения ряда административных процедур. Подавляющее большинство из них регулируется вне рамок ядерного права и, как таковое, неоднократно становилось предметом доктринального анализа (например, процедура выдачи разрешения на строительство). На фоне вышесказанного выделяется процедура выдачи фундаментального решения. Это связано с тем, что данное решение не существует вне нормативных актов по атомной энергетике. Следует подчеркнуть, что это решение является решающим для возможности начала строительства и эксплуатации атомной энергетики. Поэтому может вызвать удивление, что порядок регулирования данного решения не позволяет определить такие основные вопросы, как природа данного решения или предпосылки для его принятия. Данное исследование направлено на разрешение этих дилемм. В качестве метода исследования принят догматико-правовой метод. В ходе анализа было установлено, что в современном правовом государстве фундаментальное решение носит обязательный характер, а предпосылки для его выдачи содержатся в статье 22.3 закона от 29 июня 2011 года «О подготовке и осуществлении инвестиций в объекты атомной энергетики и сопутствующие инвестиции». Следует добавить, что представленные результаты интерпретационного анализа не согласуются с позицией доктрины. Действительно, в литературе предполагается, что фундаментальное решение носит дискреционный («политический») характер, а содержание вышеупомянутого закона не определяет предпосылки для принятия ключевого решения. Вместо этого предлагается искать их в так называемых законодательных материалах.
  • Item
    Małgorzata Ganczar, Alicja Sytek, Computerisation of Public Administration. Effectiveness of Regulations, Wydawnictwo CeDeWu, Warsaw 2021
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Barczewska-Dziobek, Agata
    Book review: Małgorzata Ganczar, Alicja Sytek, Computerisation of Public Administration. Effectiveness of Regulations, Wydawnictwo CeDeWu, Warsaw 2021, pp. 298. Recenzja książki: Małgorzata Ganczar, Alicja Sytek, Informatyzacja administracji publicznej. Skuteczność regulacji, Wydawnictwo CeDeWu, Warszawa 2021, ss. 298. Рецензія на книгу: Малгожата Ганчар, Аліція Ситек, Комп’ютеризація державного управління. Ефективність правових норм, Wydawnictwo CeDeWu, Варшава 2021. Обзор книг: Малгожата Ганчар, Алиция Сытек, Информатизация публичной администрации. Эффективность регулирования, Wydawnictwo CeDeWu, Варшава 2021, 298 стр.
  • Item
    Public interest and competition-restricting agreements in the jurisprudential practice of the Bydgoszcz Branch of the Office of Competition and Consumer Protection
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Nowakowska, Anna
    The public interest constitutes a justification for limiting the constitutional principle of freedom of economic activity in the form of prohibiting agreements that restrict competition. It sets the scope of this limi­tation and identifies behaviours of entrepreneurs that will be considered anti-competitive. However, the public interest is normatively indeterminate, which results in various definitions depending on the adopted doctri­nal basis of competition policy. This article presents the understanding of this term as adopted in doctrine and jurisprudence. This serves as a starting point for researching the method of identifying the public interest in the jurisprudential practice of the Branch of the Office of Competition and Consumer Protection in Bydgoszcz. To achieve this goal, decisions concerning agreements restricting competition issued by the President of the Office of Competition and Consumer Protection – Branch of the Office in Bydgoszcz, since the effective date of the Act of 16 February 2007, as well as court judgments resulting from appeals filed in these cases, were ana­lysed. The analysis led to the conclusion that despite formally examining the admissibility of this intervention in each case, the efforts of the President of the Office of Competition and Consumer Protection focus primarily on demonstrating that entrepreneurs enter into competition-restricting agreements, thus violating Article 6 (1) of the Act of 16 February 2007. Interes publiczny stanowi uzasadnienie dla ograniczenia konstytucyjnej zasady wolności działal­ności gospodarczej w postaci zakazu zawierania porozumień ograniczających konkurencję. Wyznacza zakres tego ograniczenia i wskazuje zachowania przedsiębiorców, które będą uważane za antykonkurencyjne. Interes publiczny jest jednak niedookreślony normatywnie, przez co jest różnie definiowany w zależności m.in. od przy­jętych podstaw doktrynalnych polityki konkurencji. Artykuł przedstawia prezentowane w doktrynie i orzeczni­ctwie rozumienie interesu publicznego. Stanowi to punkt wyjścia do przeprowadzenia badań nad sposobem identyfikowania interesu publicznego w praktyce orzeczniczej Delegatury Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsu­mentów w Bydgoszczy. W tym celu przeanalizowano decyzje dotyczące porozumień ograniczających konkuren­cję wydawane przez Prezesa UOKiK – Delegaturę w Bydgoszczy od czasu wejścia w życie obowiązującej ustawy, a także wyroki sądów, które zapadały w wyniku rozpatrzenia odwołań składanych w tych sprawach. Analiza ta pozwoliła na wyciągnięcie wniosku, że mimo formalnego badania dopuszczalności tej interwencji w każdej spra­wie, wysiłki Prezesa UOKiK koncentrują się przede wszystkim na wykazaniu zawierania przez przedsiębiorców porozumień ograniczających konkurencję, naruszających przepis art. 6 ust. 1 ustawy z dnia 16 lutego 2007 r. Суспільний інтерес є виправданням обмеження конституційного принципу свободи економічної діяльності у формі заборони укладати угоди, що обмежують конкуренцію. Він визначає сферу дії цього обмеження та вказує на поведінку підприємців, яка вважатиметься антиконкурентною. Однак суспільний інтерес є нормативно недостатньо визначеним і тому визначається по-різному, залежно зокрема, від при­йнятих доктринальних засад конкурентної політики. У статті представлено розуміння суспільного інтер­есу в доктрині та практиці. Вона є початковoю точкою для проведення дослідження того, як суспільний інтерес визначається в практиці Представництва Управління з питань захисту конкуренції та споживачів у Бидгощі. З цією метою було проаналізовано рішення щодо угод, які обмежують конкуренцію, прийняті Го­ловою Управління з питань захисту конкуренції та споживачів – Бидгощське відділення з моменту набран­ня чинності чинним Законом, а також рішення судів, які були прийняті за результатами розгляду апеляцій поданих у цих справах. Цей аналіз дозволив зробити висновок, що, незважаючи на формальну перевірку допустимості такого втручання в кожному конкретному випадку, зусилля Голови Управління з питань за­хисту конкуренції та споживачів (УПЗКС) зосереджуються насамперед на доведенні укладення підприєм­цями угод, що обмежують конкуренцію, порушуючи положення ч. 1 ст. 6 Закону від 16 лютого 2007 року. Публичный интерес является обоснованием для ограничения конституционного принципа свободы хозяйственной деятельности в виде запрета на заключение соглашений, ограничивающих кон­куренцию. Он определяет сферу действия данного ограничения и указывает на поведение предприни­мателей, которое считается антиконкурентным. Однако публичный интерес не определен нормативно и поэтому определяется по-разному, в том числе и в зависимости от принятой доктринальной основы конкурентной политики. В данной статье представлено понимание публичного интереса, представлен­ное в доктрине и судебной практике. Оно служит отправной точкой для проведения исследования того, как определяется общественный интерес в судебной практике Представительства Управления по защите конкуренции и потребителей в Быдгоще. С этой целью были проанализированы решения по ограничива­ющим конкуренцию соглашениям, вынесенные Председателем Управления по защите конкуренции и по­требителей – Представительством в городе Быдгоще с момента вступления в силу действующего Закона, а также решения судов, вынесенные в результате рассмотрения поданных по этим делам апелляционных обжалований. Данный анализ позволил сделать вывод о том, что, несмотря на формальное рассмотре­ние вопроса о допустимости данного вмешательства в каждом конкретном случае, усилия Председателя Управления по защите конкуренции и потребителей направлены в первую очередь на подтверждение заключения предпринимателями ограничивающих конкуренцию соглашений, нарушающих положение статьи 6 (1) Закона от 16 февраля 2007 года.
  • Item
  • Item
    Gloss to the Judgment of the Court of Justice of 17 November 2022, C‑224/20
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Dobieżyński, Krzysztof
    The commented judgment concerns the admissibility of repackaging medicinal products in parallel trade. It was issued in connection with new EU regulations aimed at counteracting the counterfeiting of such products. The Court examined how the regulations in question affect the scope of rights enjoyed by the owners of trademarks affixed to products, as well as the rights of entrepreneurs engaged in parallel trade. Glosowane orzeczenie dotyczy problematyki dopuszczalności przepakowywania produktów lecz­niczych w ramach handlu równoległego. Zostało ono wydane w związku z nowymi regulacjami prawa unijnego, które mają przeciwdziałać fałszowaniu tego rodzaju produktów. Trybunał ocenił, jak przedmiotowe regulacje wpływają na zakres uprawnień właścicieli znaków towarowych, którymi są opatrzone produkty, oraz na upraw­nienia przedsiębiorców zajmujących się handlem równoległym. Рішення, що розглядається, стосується питання допустимості перепакування лікарських засобів у паралельній торгівлі. Воно було винесене у зв’язку з новими правовими нормами ЄС, спрямованими на протидію фальсифікації такої продукції. Суд оцінив, як ці норми впливають на обсяг прав власників то­варних знаків, якими маркується продукція, і на права підприємців, які займаються паралельною торгівлею. Комментируемое решение касается вопроса о допустимости переупаковки лекарственных пре­паратов в рамках параллельной торговли. Оно было вынесено в связи с новыми нормами законодатель­ства ЕС, направленными на противодействие фальсификации таких препаратов. Суд проанализировал, как рассматриваемые нормы влияют на объем прав владельцев товарных знаков, которыми маркируется продукция, и на права участников параллельной торговли.
  • Item
    Conflict between freedom of expression and freedom of religion. The ECHR case of Rabczewska v. Poland , 8257/13. An approving commentary
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Zawiślak, Michał
    The ECHR statement that the domestic courts did not assess whether the applicant’s statements had been capable of arousing legitimate indignation or whether they were of a nature to incite to hatred or otherwise disturb religious peace and tolerance in Poland is of key importance considering the judgment under review. ECHR rightly ruled that a religious group must tolerate the denial by others of their religious be­liefs and even the propagation by others of doctrines hostile to their faith, as long as the statements in question do not incite to hatred or religious intolerance. In the absence of a legal definition, it is difficult to assess the social harmfulness of an act. The Court has recognised the issue that has existed for years in Polish criminal law – that the protection of religious feelings is ineffective and inadequate to the degree of the insulting nature of the criminal act. Poland violated Article 10 of the Convention, as the national courts failed to make a fair assessment of the social harmfulness of the act. Ocena dokonana przez ETPC, w myśl której sądy krajowe nie oceniły, czy wypowiedzi skarżącej mogły wzbudzić uzasadnione oburzenie lub czy miały one charakter podżegania do nienawiści albo w inny sposób zakłócania pokoju i tolerancji religijnej w Polsce, ma kluczowe znaczenie w kontekście glosowanego wyroku. ETPC słusznie orzekł, że grupa religijna musi tolerować zaprzeczanie przez innych jej przekonaniom religijnym, a nawet propagowanie przez innych doktryn wrogich ich wierze, o ile kwestionowane wypowiedzi nie nawołują do nienawiści lub nietolerancji religijnej. Wobec braku definicji prawnej trudno ocenić społecz­ną szkodliwość czynu. Trybunał stwierdził, że ochrona uczuć religijnych jest nieskuteczna i nieadekwatna do stopnia zniewagi czynu zabronionego, tym samym uznał istniejący od lat w polskim prawie karnym problem ze stopniowaniem społecznej szkodliwości czynu. Polska naruszyła art. 10 Konwencji, gdyż sądy krajowe nie dokonały rzetelnej oceny społecznej szkodliwości czynu. Оцінка ЄСПЛ, згідно якої національні суди не оцінили, чи могли заяви заявника викликати обґрунтоване обурення або чи мали вони характер підбурювання до ненависті чи іншим чином порушува­ли мир і релігійну терпимість у Польщі, має вирішальне значення в контексті рішення, що переглядається. ЄСПЛ справедливо постановив, що релігійна група повинна терпимо ставитися до заперечення іншими її релігійних переконань і навіть до поширення іншими доктрин, ворожих їхній вірі, якщо оскаржувані висловлювання не розпалюють релігійну ненависть або брак толерантності. За відсутності легального визначення важко оцінити суспільну шкоду діяння. Суд визнав, що захист релігійних почуттів є неефектив­ним і неадекватним ступеню правопорушення забороненого діяння, тим самим визнавши проблему, яка роками існувала в польському кримінальному праві з градацією суспільної шкідливості діяння. Польща порушила статтю 10 Конвенції, оскільки національні суди не дали справедливої оцінки суспільної шкідли­вості діяння. Оценка Европейским судом по правам человека (ЕСПЧ) того, что национальные суды не оцени­ли, могли ли высказывания заявителя вызвать обоснованное негодование, носили ли они характер под­стрекательства к ненависти или иным образом нарушали мир и религиозную толерантность в Польше, имеет решающее значение в контексте рассматриваемого постановления. ЕСПЧ справедливо постано­вил, что религиозная группа должна терпимо относиться к отрицанию другими лицами ее религиозных убеждений и даже к распространению другими лицами доктрин, враждебных ее вере, если оспаривае­мые высказывания не возбуждают ненависть или религиозную нетолерантность. В силу отсутствия юри­дического определения, трудно оценить общественную опасность деяния. Суд пришел к выводу, что за­щита религиозных чувств неэффективна и неадекватна степени оскорбления запрещенного деяния, тем самым признав существующую в течение многих лет в польском уголовном праве проблему с градацией общественной опасности деяния. Польша нарушила статью 10 Конвенции, поскольку национальные суды не смогли дать справедливую оценку общественной опасности деяния.
  • Item
    The axiological foundations of the economic order in the context of the essential values
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Zdyb, Marian
    This paper concerns the issues covered under the problem of “The axiological foundations of the economic order in the context of the essential values.” Undoubtedly development of the market economy and realization of the economic freedom are a crucial reference point for the process of development of said foundations. However, we should bear in mind that in this field the classical concept of the order is an over­simplification. Therefore it is justified to approach this concept in the perspective of the idea of its three-level implementation and identifying the basic values laid at its foundation. My primary goal is to justify the thesis proclaiming that the issue of developing axiological foundations for the economic order should be perceived through the lens of the values which are justified not solely by their positive-legal legitimization (common good, human dignity) but also the values which shape the fundamental values expressed in the constitution of the Republic of Poland and the principles derived from them. In the latter case the issue concerns e.g. the rights, freedoms, values and principles other then the economic freedom (certainty of law, protection of acquired rights, protection of competition, righteousness of will of the legislator and the bodies implementing the law, authority of the state and the law etc.). This, in turn, gives birth to a number of challenges and axiological di­lemmas – not only related to economy but to law and ethics as well. Therefore it appears justified to properly identify the basic normative pillars and the values covered under the context of the effective and binding law and the potential threats to the axiological foundations of the public commercial law. Therefore it is relevant to turn our attention to the issues of inflation of law, certainty of normative solutions, protection of acquired rights and fully developing expectations towards the legal security and excessive relativisation of the basic principles which determine the essence of legal order. Developing authority of the state and law as well as developing the ethos of public service are significant for the axiological aspects of the economic order. The paper utilizes the dogmatic method and other auxiliary methods as needed. Artykuł niniejszy jest poświęcony aksjologicznym podstawom ładu gospodarczego w kontekście kluczowych wartości. Nie ulega wątpliwości, że kształtowanie się gospodarki rynkowej oraz realizacja wolno­ści gospodarczej są istotnymi punktami odniesienia w procesie jego budowania. Pamiętać jednak należy, że klasyczna koncepcja ładu w tym zakresie stanowi nadmierne uproszczenie. Stąd też zasadne jest ujmowanie go w perspektywie idei trójpłaszczyznowego jego urzeczywistniania i identyfikacji podstawowych wartości leżących u jego podstaw. Jako cel podstawowy stawiam sobie uzasadnienie tezy, że problem kształtowania aksjologicznych podstaw ładu gospodarczego postrzegać należy przez pryzmat wartości, które nie biorą swo­jego uzasadnienia li tylko z pozytywno-prawnej legitymacji (dobro wspólne, godność człowieka), ale również tych, których moc kształtują wartości fundamentalne wyartykułowane w Konstytucji RP oraz zasady z nich wyprowadzone. W tym ostatnim przypadku rzecz dotyczy m.in. innych niż wolność gospodarcza praw i wolno­ści oraz wartości i zasad (pewność prawa, ochrona praw nabytych, ochrona konkurencji, prawość woli prawo­dawcy i organów stosujących prawo, autorytet państwa i prawa itd.). Rodzi to szereg wyzwań i aksjologicznych dylematów nie tylko natury ekonomicznej, lecz także prawnej i etycznej. Zasadne w związku z tym staje się dokonanie właściwej identyfikacji podstawowych normatywnych filarów i wartości ujmowanych w kontekście obowiązującego prawa oraz potencjalnych zagrożeń dla aksjologicznych fundamentów publicznego prawa gospodarczego. Istotne jest również zwrócenie uwagi na problem inflacji prawa, pewność rozwiązań norma­tywnych, ochronę praw nabytych i maksymalnie ukształtowanych ekspektatyw, jak i bezpieczeństwo prawne oraz nadmierną relatywizację podstawowych wartości stanowiących o istocie porządku prawnego. W zakresie aksjologicznych aspektów ładu gospodarczego ważną rolę odgrywa budowanie autorytetu państwa i prawa oraz rozwijanie etosu służby publicznej. W artykule wykorzystano metodę dogmatyczną i posiłkowo także inne metody. Стаття присвячена аксіологічним основам господарського порядку в контексті ключових цін­ностей. Безперечно, формування ринкової економіки та реалізація економічної свободи є важливими орієнтирами в процесі її побудови. Слід однак пам’ятати, що класична концепція порядку в цьому від­ношенні є надмірним спрощенням. Тому її доцільно сприймати в ракурсі ідеї його тривимірної реалі­зації та визначення базових цінностей, що лежать в його основі. Першочерговою метою я ставлю собі обґрунтування тези про те, що проблему формування аксіологічних основ господарського порядку слід сприймати крізь призму цінностей, які не лише виправдовуються позитивно-правовою легітимністю (за­гальне благо, людськa гідність), але також тих, які формуються фундаментальними цінностями, сформу­льованими в Конституції Республіки Польща, і принципами, що з них випливають. В останньому випадку це стосується крім економічної свободи, прав і свобод, також цінностей і принципів (правової визначе­ності, захисту набутих прав, захисту конкуренції, справедливості волі законодавця і правоохоронних органів, авторитету держави і права тощо). Це породжує низку викликів і аксіологічних дилем не лише економічного характеру, а й правового та етичного характеру. Тому стає доцільним належним чином ідентифікувати основні нормативні стовпи та цінності, визнані в контексті чинного права та потенційні загрози аксіологічним основам публічного господарського права. Важливо також звернути увагу на про­блему правової інфляції, визначеності нормативних рішень, захисту набутих прав і максимально сфор­мованих очікувань, а також правової безпеки та надмірної релятивізації базових цінностей, що говорять про суть правового порядку. В аксіологічних аспектах господарського порядку важливу роль відіграють розбудова державно-правового авторитету та розвиток етосу публічної служби. У статті використано догматичний метод тa інші. Данная статья посвящена аксиологическим основам экономического порядка в контексте клю­чевых ценностей. Несомненно, формирование рыночной экономики и реализация экономической сво­боды являются важными ориентирами в процессе ее построения. Однако следует иметь в виду, что клас­сическая концепция управления в этом отношении является чрезмерным упрощением. Следовательно, правомерно подойти к ней с точки зрения идеи ее трехгранной реализации и выявления базовых цен­ностей, лежащих в ее основе. Моя основная цель – обосновать тезис о том, что проблема формирования аксиологических основ экономического порядка должна рассматриваться через призму ценностей, ко­торые черпают свое обоснование не только из позитивно-правовой легитимности (общее благо, чело­веческое достоинство), но и тех, сила которых определяется фундаментальными ценностями, сформули­рованными в Конституции Республики Польша, и вытекающими из них принципами. В последнем случае речь идет, в частности, о правах и свободах, отличных от экономической свободы, а также о ценностях и принципах (правовая определенность, защита приобретенных прав, защита конкуренции, добросовест­ность воли законодателя и органов, применяющих закон, авторитет государства и права и т.д.). В связи с этим возникает ряд проблем и аксиологических дилемм не только экономического, но и правового и этического характера. Поэтому правомерным становится правильное определение основных норма­тивных ориентиров и ценностей, рассматриваемых в контексте действующего права, и потенциальных угроз аксиологическим основам публичного хозяйственного права. Важно также обратить внимание на проблему инфляции права, определенности нормативных решений, защиты приобретенных прав и мак­симально сформированных экспектаций, а также правовой безопасности и чрезмерной релятивизации базовых ценностей, составляющих суть правового порядка. С точки зрения аксиологических аспектов экономического порядка важную роль играют укрепление авторитета государства и права и развитие этоса государственной службы. В статье используется догматический метод и, дополнительно, другие методы.
  • Item
    Freedom of economic activity as a specific value and a principle of public economic law
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Bielecki, Leszek
    The subject of research in this study concerns the value issues in public economic law. The aim of the research is to examine the axiology of law and the axiology of economic law from the perspective of freedom of economic activity, and then to formulate the final conclusions derived from the analysis with reference to the institution of freedom of economic activity. I considered an analytical-dogmatic method as helpful for my analysis. The obtained result shows that the freedom of economic activity exhibits the features of a legal institution equipped with an axiological content and as a norm and principle of law, in particular of public economic law. Przedmiotem niniejszego opracowania są kwestie dotyczące wartości w prawie publicznym go­spodarczym. Celem badań jest aksjologia prawa oraz aksjologia prawa gospodarczego w perspektywie wol­ności działalności gospodarczej, a następnie sformułowanie wniosków końcowych odniesionych do instytucji wolności działalności gospodarczej. Za pomocną uznałem metodę analityczno-dogmatyczną. Rezultat analizy przekonuje, że wolność działalności gospodarczej wykazuje cechy instytucji prawnej wyposażonej w ładunek aksjologiczny oraz jako normę i zasadę prawa, a w szczególności prawa gospodarczego publicznego. Предметом дослідження є питання циннoстi в публічному господарському праві. Метою дослідження є аксіологія права та аксіологія господарського права в ракурсі свободи господарської діяльності, а потім формулювання остаточних висновків щодо інституту свободи господарської діяльності. В статті застосовано аналітико-догматичний метод. Результат аналізу доводить, що свобода господарської діяльності має ознаки правового інституту, наділеного аксіологічним навантаженням, і як норма і принцип права, зокрема публічного господарського права. Предметом данной статьи являются вопросы ценностей в публичном хозяйственном праве. Целью исследования является рассмотрение правовой аксиологии и аксиологии хозяйственного пра­ва в перспективе свободы предпринимательской деятельности, чтобы сформулировать окончательные выводы, связанные с институтом свободы предпринимательской деятельности. В статье автор целе­сообразным посчитал применить аналитико-догматический метод. Результат анализа убеждает в том, что свобода предпринимательской деятельности проявляет черты правового института, наделенного аксиологическим содержанием, а также является нормой и принципом права, в частности публичного хозяйственного права.
  • Item
    Public commercial law and private law rules and values. Remarks in the light of the observable ‘privatization’ of public law
    (Wydawnictwo KUL, 2023) Klich, Grzegorz
    Public commercial law is a branch of law regulating the influence of the state and its bodies on economic and commercial processes. It is traditionally considered to be a component of a broader, more complex discipline – commercial law. Currently we can observe with an increasing frequency that private law regulations are being applied by the legislator, also within the framework of the regulations traditionally considered as a part of public commercial law. However, this practice may cause certain difficulties and setbacks, also in relation to the internal axiological consistency of the discussed law discipline. Prawo gospodarcze publiczne to gałąź prawa normująca oddziaływanie państwa i jego organów na procesy gospodarcze. Przyjęło się, że jest to element szerszej, kompleksowej dyscypliny – prawa gospo-darczego. W ostatnim czasie coraz częściej daje się zaobserwować posługiwanie się przez prawodawcę prywat­noprawną metodą regulacji także w ramach unormowań tradycyjnie zaliczanych do prawa gospodarczego pub­licznego. Tego typu praktyka może jednak prowadzić do pewnych komplikacji, w tym również w odniesieniu do wewnętrznej spójności omawianej dyscypliny na płaszczyźnie aksjologicznej. Публічне господарське право встановлює закони, що регулюютьвплив держави та її органівнaекономічнi процеси. Прийнято вважати його елементом ширшої і більш комплексної дисципліни – господарського права. Останнім часом все частіше помічається, що законодавець використовує приватно-правовий метод регулювання, також у рамках норм, які класифікуються як публічне господарське право. Такий тип практики може призвести до певних ускладнень, також щодо внутрішньої узгодженості обговорюваної дисципліни на аксонологічному рівні. Публичное хозяйственное право – это отрасль права, которая нормирует влияние государства и его органов на экономические процессы. Предполагается, что оно является частью более широкой, комплексной дисциплины – хозяйственного права. В последнее время все более распространенным становится использование законодателем частноправового метода регулирования и в рамках норм, традиционно относимых к публичному хозяйственному праву. Однако подобная практика может привести к определенным сложностям, в том числе и в отношении внутренней согласованности рассматриваемой дисциплины на аксиологическом уровне.