Wniosek o sprostowanie złożony jedynie dla zwłoki jako nadużycie prawa procesowego
Loading...
Date
2022
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
Przedmiotem niniejszego opracowania jest analiza wniosku o sprostowanie orzeczenia w kontekście możliwych sytuacji nadużycia prawa procesowego. Przyjęto, że wnoszenie szeregu wniosków o sprostowanie, uzupełnienie lub wykładnię wyroku może prowadzić do nadużycia prawa procesowego. Ocena, czy dana czynność procesowa strony stanowi nadużycie uprawnienia procesowego, powinna opierać się na ustaleniu celu, który strona chce osiągnąć, podejmując daną czynność, i na ocenie, czy cel ten jest usprawiedliwiony na tle całokształtu okoliczności sprawy. Założono, że pierwszy wniosek o rektyfikację orzeczenia złożony przez stronę należy traktować jako złożony w dobrej wierze, natomiast każdy kolejny powinien w pierwszej kolejności podlegać ocenie, czy składając go, strona nie zmierza w rzeczywistości jedynie do zwłoki w postępowaniu.
The subject matter of this study is the analysis of the request for judgment rectification in the context of potential abuse of procedural law. The study shows that the number of court rulings concerning the rectification of a judgement proves that this procedural institution is necessary in civil procedures. At the same time, it has been indicated that the submission of a number of requests for rectification, supplementation or interpretation of a judgment may lead to the abuse of procedural law. In the paper, it was assumed that the assessment of whether a given procedural act of a party constitutes an abuse of procedural law should be based on the determination of the goal that this party wishes to achieve by undertaking a given activity and on the evaluation of whether this goal is justified against the background of all circumstances appearing in the case. It was also assumed that the first request for rectification of a judgment submitted by a party should be treated as made in good faith, while each subsequent request should first be assessed in terms of whether the party’s submission is made only to delay the proceedings.
Предметом даного дослідження є аналіз клопотання про виправлення судового рішення в контексті можливих випадків зловживання процесуальним правом. Передбачалося, що подання низки клопотань про виправлення, доповнення чи тлумачення судового рішення може призвести до зловживання процесуальним законодавством. Оцінка того, чи є дана процесуальна дія сторони зловживанням процесуальним правом, і повинна базуватися на визначенні мети, якої сторона хоче досягти приймаючи конкретні процесуальні дії, та на оцінці того, чи є ця мета виправданою з огляду на всі обставини справи. Стверджується, що перше клопотання про виправлення судового рішення, подане стороною, має розглядатися як добросовісне, тоді як кожне наступне клопотання спочатку має підлягати оцінці, чи, подаючи його, сторона насправді не має на меті лише затягування розгляду справи.
Предметом данной статьи является анализ заявления об исправлении описки в судебном решении в контексте возможных ситуаций злоупотребления процессуальными правами. Предполагается, что подача ряда заявлений об исправлении описки, дополнении или толковании судебного решения может привести к злоупотреблению процессуальными правами. Оценка того, является ли то или иное процессуальное действие стороны злоупотреблением процессуальными правами, должна основываться на установлении цели, которую сторона хочет достичь путем совершения того или иного действия, и на оценке того, является ли эта цель оправданной в свете общих обстоятельств дела. Предполагается, что первое заявление об исправлении описки, поданное стороной, должно рассматриваться как поданное добросовестно, а каждое последующее заявление должно сначала подвергаться оценке на предмет того, не преследует ли сторона своей подачей цель лишь затянуть производство.
The subject matter of this study is the analysis of the request for judgment rectification in the context of potential abuse of procedural law. The study shows that the number of court rulings concerning the rectification of a judgement proves that this procedural institution is necessary in civil procedures. At the same time, it has been indicated that the submission of a number of requests for rectification, supplementation or interpretation of a judgment may lead to the abuse of procedural law. In the paper, it was assumed that the assessment of whether a given procedural act of a party constitutes an abuse of procedural law should be based on the determination of the goal that this party wishes to achieve by undertaking a given activity and on the evaluation of whether this goal is justified against the background of all circumstances appearing in the case. It was also assumed that the first request for rectification of a judgment submitted by a party should be treated as made in good faith, while each subsequent request should first be assessed in terms of whether the party’s submission is made only to delay the proceedings.
Предметом даного дослідження є аналіз клопотання про виправлення судового рішення в контексті можливих випадків зловживання процесуальним правом. Передбачалося, що подання низки клопотань про виправлення, доповнення чи тлумачення судового рішення може призвести до зловживання процесуальним законодавством. Оцінка того, чи є дана процесуальна дія сторони зловживанням процесуальним правом, і повинна базуватися на визначенні мети, якої сторона хоче досягти приймаючи конкретні процесуальні дії, та на оцінці того, чи є ця мета виправданою з огляду на всі обставини справи. Стверджується, що перше клопотання про виправлення судового рішення, подане стороною, має розглядатися як добросовісне, тоді як кожне наступне клопотання спочатку має підлягати оцінці, чи, подаючи його, сторона насправді не має на меті лише затягування розгляду справи.
Предметом данной статьи является анализ заявления об исправлении описки в судебном решении в контексте возможных ситуаций злоупотребления процессуальными правами. Предполагается, что подача ряда заявлений об исправлении описки, дополнении или толковании судебного решения может привести к злоупотреблению процессуальными правами. Оценка того, является ли то или иное процессуальное действие стороны злоупотреблением процессуальными правами, должна основываться на установлении цели, которую сторона хочет достичь путем совершения того или иного действия, и на оценке того, является ли эта цель оправданной в свете общих обстоятельств дела. Предполагается, что первое заявление об исправлении описки, поданное стороной, должно рассматриваться как поданное добросовестно, а каждое последующее заявление должно сначала подвергаться оценке на предмет того, не преследует ли сторона своей подачей цель лишь затянуть производство.
Description
Keywords
rektyfikacja orzeczenia, sprostowanie orzeczenia, nadużycie prawa procesowego, rectification of a judgment, rectification of a decision, abuse of procedural law, ректификация судебного решения, исправление описки в судебном решении, злоупо-требление процессуальными правами, виправлення судового рішення, ректифікація судового рішення, зловживання процесуаль-ним правом
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2022, nr 3, s. 105-120