Understanding the requirement to document the receipt of a donation from close relatives in order to benefit from inheritance and gift tax exemption (Article 4a (1) (2) of the Act on Inheritance and Gift Tax). An approving commentary on the resolution of the Supreme Administrative Court of 20 March 2023, III FPS 3/22
Loading...
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
The study approvingly refers to the resolution of the Supreme Administrative Court of 20 March 2023, III FPS 3/22, adopted at the request of the Commissioner for Human Rights, on the formal and technical requirements that a taxpayer must meet to obtain an inheritance and gift tax exemption on account of receiving a donation of funds from close relatives. Contrary to the prevailing line of jurisprudence, the Supreme Administrative Court stated in the above-mentioned resolution that it is not sufficient for the donee to deposit the donation to a bank account on behalf of the donor in order to prove entitlement to a tax exemption. According to the Supreme Administrative Court, this does not make it possible to identify the parties to the donation agreement and does not achieve the purpose of the obligation to document cash donations, i.e. to tighten the tax system and prevent activities aimed at introducing cash of undetermined origin into circulation. The above-mentioned resolution indicates that the condition of documenting the acquisition of a donation is fulfilled only when the donor makes a transfer to the recipient’s bank account (or uses a postal order). This study examines the normative content of the obligation to document the acquisition of a donation of funds, aiming to dispel doubts raised by the linguistic interpretation of Article 4a (1) (2) of the Act of 28 July 1983 on inheritance and gift tax, which establishes this obligation. A dogmatic-legal research method is used in the study. The result is the claim that a recipient’s payment to their own bank account does not meet the conditions of the exemption regulated in Article 4a of the above-mentioned Act, which prompts the author to positively assess the commented resolution of the Supreme Administrative Court.
W opracowaniu aprobująco odniesiono się do uchwały Naczelnego Sądu Administracyjnego z dnia 20 marca 2023 r., III FPS 3/22, podjętej na wniosek Rzecznika Praw Obywatelskich w sprawie wymogów formalno-technicznych, jakie musi spełnić podatnik, aby uzyskać zwolnienie z podatku od spadków i darowizn z tytułu otrzymania darowizny środków pieniężnych od osób najbliższych. Wbrew przeważającej linii orzeczniczej, NSA w wyżej wymienionej uchwale stwierdził, że do skorzystania ze zwolnienia podatkowego nie jest wystarczające dokonanie wpłaty darowizny na rachunek bankowy przez obdarowanego na własną rzecz w imieniu darczyńcy. Zdaniem NSA taki sposób wpłaty pieniędzy nie pozwala na identyfikację stron umowy darowizny oraz nie realizuje celu obowiązku udokumentowania darowizny pieniężnej, jakim jest uszczelnienie systemu podatkowego i uniemożliwienie działań zmierzających do wprowadzenia do obiegu środków pieniężnych o nieustalonym pochodzeniu. W przywołanej uchwale wskazano, że przesłankę udokumentowania nabycia darowizny spełnia dopiero dokonanie przez darczyńcę przelewu na rachunek bankowy obdarowanego (względnie posłużenie się przekazem pocztowym). Przedmiotem badań jest treść normatywna obowiązku udokumentowania nabycia darowizny środków pieniężnych, a ich celem rozwianie wątpliwości, jakie budzi wykładnia językowa art. 4a ust. 1 pkt 2 ustawy z dnia 28 lipca 1983 r. o podatku od spadków i darowizn, który ten obowiązek ustanawia. W badaniach posłużono się dogmatyczno-prawną metodą badawczą. Rezultatem badań jest twierdzenie, że dokonanie wpłaty własnej na rachunek bankowy obdarowanego nie spełnia warunków zwolnienia uregulowanego w art. 4a ww. ustawy, co skłoniło autora do pozytywnej oceny komentowanej uchwały NSA.
У дослідженні схвально оцінюється рішення Вищого адміністративного суду від 20 березня 2023 року, III FPS 3/22, прийняте на запит Омбудсмена щодо формальних і технічних вимог, яким повинен відповідати платник податків, щоб отримати звільнення від сплати податку на спадщину та дарування при отриманні грошової допомоги від найближчих родичів. Всупереч домінуючій судовій практиці, у вищезгаданому рішенні BAC зазначило, що для того, щоб скористатися податковим звільненням, обдаровуваному недостатньо здійснити на свою користь платіж пожертви на банківський рахунок від імені дарувальника. На думку BAC такий спосіб внесення коштів не дозволяє ідентифікувати сторони договору пожертви та не відповідає меті обов’язку документального оформлення готівкової пожертви, яка полягає в герметизації податкової системи та запобіганні діям, спрямованим на введення в обіг готівки невизначеного походження. Вищезазначена постанова вказує на те, що передумовою документального оформлення набуття пожертви є лише здійснення пожертвувачем переказу на банківський рахунок набувача (або за допомогою поштового переказу). Предметом дослідження є нормативний зміст обов’язку документального підтвердження набуття пожертви готівкою, а його метою – розвіяти сумніви, викликані лінгвістичним тлумаченням статті 4a абз. 1 п. 2 Закону „Про податок на спадщину та дарування” від 28 липня 1983 року, яка встановлює цей обов’язок. У дослідженні використано догматико-юридичний метод. Результатом дослідження є твердження про те, що здійснення власного платежу на банківський рахунок одержувача не відповідає умовам звільнення, регламентованого ст. 4а вищезгаданого Закону, що зумовило позитивну оцінку автором коментованої постанови Вищого адміністративного суду.
В документе с одобрением рассматривается постановление Высшего Административного Суда от 20 марта 2023 года, III FPS 3/22, принятое по заявлению Уполномоченного по гражданским правам о формальных и технических требованиях, которые должен выполнить налогоплательщик, чтобы получить освобождение от налога на наследство и дарение при получении дарения денежных средств от ближайших родственников. Вопреки сложившейся судебной практике, Высший Административный Суд в вышеупомянутом постановлении утверждает, что для того, чтобы воспользоваться освобождением от уплаты налога, недостаточно, чтобы дарение было перечислено на банковский счет получателя им самим от имени дарителя. По мнению Высшего Административного Суда, такой способ внесения денег не позволяет идентифицировать сторон договора дарения и не осуществляет цели обязанности документального подтверждения дарения денежных средств, которая заключается в обеспечении эффективности налоговой системы и предотвращении действий, направленных на введение в оборот денежных средств неопределенного происхождения. В рассматриваемом постановлении указано, что условие о документальном подтверждении получения дарения выполняется только путем перечисления дарителем денежных средств на банковский счет получателя (или с использованием почтового перевода). Предметом исследования является нормативное содержание обязанности документального подтверждения приобретения дарения денежных средств, а его целью – устранение сомнений, возникающих при лингвистическом толковании статьи 4a, 1, пункт 2 Закона о налоге на наследство и дарение от 28 июля 1983 года, устанавливающей данную обязанность. В исследовании был использован догматико-правовой метод. Результатом исследования является утверждение о том, что осуществление собственного платежа на банковский счет получателя не соответствует условиям освобождения, установленного в статье 4а вышеупомянутого Закона, что привело автора к положительной оценке комментируемого постановления Высшего Административного Суда.
Description
Keywords
Inheritance and Gift Tax, donation, tax exemption, bank transfer, postal order, podatek od spadków i darowizn, darowizna, zwolnienie, przelew bankowy, przekaz pocztowy, податок на спадщину та дарування, дарування, звільнення, банківський переказ, поштовий переказ, налог на наследство и дарение, дарение, освобождение, банковский перевод, почтовый перевод
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2024, nr 4, s. 211-224.