Conventions for the avoidance of double taxation as acts of international and domestic law: consequences of applying tax agreements with differences between official language versions. Commentary to the verdict of the Polish Supreme Administrative Court of 18 April 2023, II FSK 400/21
Loading...
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
The author discusses the verdict of 18 April 2023 issued by the Polish Supreme Administrative Court in case II FSK 400/21 concerning the obligations of a Polish entity (tax remitter) in the area of uncollected flatrate corporate income tax – also referred to as withholding tax or WHT – on payments made from Poland to a Swedish entity. The author aims to express approval for the standpoint taken by the Court by underlining the dogmatic correctness and axiological value of the commented verdict, as well as recognising it as a notable example of the voice of reason amongst rather inconsistent rulings in similar cases. The main issue the Court considered was the interpretation of Article 11 section 1 of the Convention of 19 November 2004 between the Government of the Republic of Poland and the Government of the Kingdom of Sweden for the avoidance of double taxation and the prevention of fiscal evasion with respect to taxes on income. At the time when the events of the case took place, three language versions of Article 11 section 1 of the Convention existed, and the Polish version – contrary to Swedish and English – did not contain the “beneficial owner” clause. The consequence of the Polish tax remitter assuming that there were no grounds to examine the fulfilment of this condition was, in principle, that no tax was collected on payments made to Sweden, irrespective of whether or not the recipients were the beneficial owners of the receivables. This approach was challenged by Polish tax authorities, according to whom the comparison of different language versions of the disputed provision should effectively lead the tax remitters to notice and apply the beneficial owner condition. In the verdict, the Supreme Administrative Court mostly focuses on the results of discrepancies between the linguistic versions of the Convention, nevertheless, the judgment itself is also a valuable voice in the discussion on withholding tax, in particular the position and function of the tax remitter in the tax system, as well as the scope of the obligations that can reasonably be imposed on it within a democratic state under the rule of law.
Autorka omawia wyrok Naczelnego Sądu Administracyjnego z dnia 18 kwietnia 2023 r., II FSK 400/21, wydany w sprawie określenia odpowiedzialności polskiej spółki (płatnika) za niepobrany zryczałtowany podatek dochodowy od osób prawnych od odsetek wypłaconych podmiotowi w Szwecji. Celem opracowania jest wyrażenie aprobaty dla stanowiska zajętego przez Sąd, w szczególności podkreślenie dogmatycznej poprawności oraz wartości aksjologicznej wyroku – będącego godnym uwagi przykładem głosu rozsądku wśród szeregu niespójnych rozstrzygnięć odnoszących się do tego zagadnienia. Kluczowym elementem wyroku jest kwestia wykładni art. 11 ust. 1 Konwencji między Rządem Rzeczypospolitej Polskiej a Rządem Królestwa Szwecji w sprawie unikania podwójnego opodatkowania i zapobiegania uchylaniu się od opodatkowania w zakresie podatków od dochodu, umowy o unikaniu podwójnego opodatkowania z 2004 r. W badanym okresie wskazany przepis funkcjonował w trzech wersjach językowych, przy czym jego polska wersja – inaczej niż wersja szwedzka i angielska – nie zawierała klauzuli tzw. rzeczywistego właściciela otrzymywanych należności. Konsekwencją przyjęcia przez polskich płatników stanowiska mówiącego, że nie ma konieczności badania spełnienia tego warunku, był zasadniczo brak poboru podatku od płatności dokonywanych do Szwecji, niezależnie od tego, czy odbiorcy byli rzeczywistymi odbiorcami otrzymywanych należności, czy też nie. Podejście to zakwestionowały organy podatkowe, wskazując, że porównanie różnych wersji językowych ww. aktu powinno doprowadzić płatników do wniosku o istnieniu w nim przesłanki rzeczywistego właściciela. Gros rozważań Naczelnego Sądu Administracyjnego koncentruje się właśnie na kwestii rozbieżności między wersjami językowymi Konwencji oraz skutkach tychże, a przywołany wyrok stanowi ponadto cenny głos w dyskusji na temat podatku u źródła, w szczególności pozycji i funkcji płatnika w systemie podatkowym oraz zakresu obowiązków, jakie mogą być na niego racjonalnie nałożone w ramach demokratycznego państwa prawa.
Авторка обговорює рішення Вищого адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, II FSK 400/21, винесене у справі про визначення відповідальності польської компанії (платника) за несплачення паушального корпоративного податку на прибуток з відсотків, сплачених суб’єкту господарювання у Швеції. Мета статті – висловити схвалення позиції, зайнятої Судом, зокрема, підкреслити догматичну правильність та аксіологічну цінність рішення, яке є яскравим прикладом голосу розуму серед низки суперечливих рішень з цього питання. Ключовим елементом рішення є питання тлумачення статті 11, розділ 1 Конвенції між Урядом Республіки Польща і Урядом Королівства Швеція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи, угоди про уникнення подвійного оподаткування 2004 року. Протягом звітного періоду вищезгадане положення функціонувало у трьох мовних версіях, причому його польська версія – на відміну від шведської та англійської – не містила так званого положення про “фактичного власника” отриманої дебіторської заборгованості. Наслідком того, що польські платники прийняли позицію про відсутність необхідності перевіряти виконання цієї умови, стало те, що в принципі не стягувався податок з платежів, здійснених до Швеції, незалежно від того, чи були одержувачі фактичними отримувачами отриманої дебіторської заборгованості, чи ні. Такий підхід був оскаржений податковими органами, які вказали, що порівняння різних мовних версій вищезгаданого закону має привести платників до висновку про наявність бенефіціарного власника в згаданому законі. Основна частина дискусії у Вищому адміністративному суді зосереджена саме на питанні розбіжностей між мовними версіями Конвенції та наслідках таких розбіжностей, а цитоване рішення, крім того, є цінним голосом у дискусії про податок що утримується, зокрема, про позицію та функції платника в податковій системі та обсяг зобов’язань, які можуть бути обґрунтовано покладені на нього в демократичній правовій державі.
Автор анализирует решение Высшего Административного Суда от 18 апреля 2023 г., II FSK 400/21, вынесенное по делу об определении ответственности польской компании (плательщика) за невзысканный фиксированный корпоративный подоходный налог с процентов, выплаченных юридическому лицу в Швеции. Цель статьи – выразить одобрение позиции, занятой Судом, в частности, подчеркнуть догматическую правильность и аксиологическую ценность решения, которое является показательным примером голоса разума на фоне ряда противоречивых решений по этому вопросу. Ключевым элементом решения является вопрос толкования статьи 11 (1) Конвенции между Правительством Республики Польша и Правительством Королевства Швеция об избежании двойного налогообложения и предотвращении уклонения от уплаты налогов в отношении налогов на доходы, соглашения об избежании двойного налогообложения от 2004 года. В течение рассматриваемого периода вышеупомянутое положение действовало в трех языковых версиях, причем польская версия – в отличие от шведской и английской –не содержала так называемой оговорки о бенефициарном владельце в отношении полученной дебиторской задолженности.
Следствием того, что польские плательщики придерживались позиции об отсутствии необходимости проверять соблюдение этого условия, стало то, что в принципе платежи в Швецию не облагались налогом, независимо от того, являлись ли получатели фактическими бенефициарами полученной дебиторской задолженности или нет. Этот подход был оспорен налоговыми органами, которые указали, что сравнение различных языковых версий вышеупомянутого закона должно привести плательщиков к выводу о существовании в нем условия о бенефициарном владельце. Основная часть рассуждений Высшего Административного Суда посвящена именно вопросу расхождений между языковыми версиями Конвенции и последствиям таких расхождений. Кроме того, цитируемое решение является ценным аргументом в дискуссии о налоге у источника, в частности о статусе и функции плательщика в налоговой системе и объеме обязательств, которые могут быть обоснованно возложены на него в демократическом правовом государстве.
Description
Keywords
international tax law, beneficial owner clause, agreements on the avoidance of double taxation, międzynarodowe prawo podatkowe, klauzula rzeczywistego właściciela, umowy o unikaniu podwójnego opodatkowania, міжнародне податкове право, положення про бенефіціарного власника, угоди про уникнення подвійного оподаткування, международное налоговое право, оговорка о бенефициарном владельце, соглашения об избежании двойного налогообложения
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2024, nr 4, s. 193-210.