W poszukiwaniu istoty „szczególnej zuchwałości” kradzieży – perspektywa historycznoprawna oraz jej współczesne implikacje
Loading...
Date
2023
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
Niniejsze opracowanie zostało poświęcone rozpoznaniu istoty „szczególnej zuchwałości”, która w przeszłości znamionowała i de lege lata znamionuje „nowy” (kwalifikowany) typ kradzieży. Pierwsza część podjętych rozważań ma charakter historyczny, eksponujący zasadnicze wątpliwości, jakie towarzyszyły objaśnieniu tego pojęcia na gruncie Kodeksu karnego z 1969 r. Dalszą ich część poświęcono z kolei analizie ustawowej definicji kradzieży szczególnie zuchwałej, która została sformułowana w art. 115 § 9a obowiązującego Kodeksu karnego. Dostrzeżone na płaszczyźnie tej ostatniej regulacji trudności interpretacyjne skłaniają do zastanowienia się, czy wszelkie próby definiowania pojęcia, które ze swej natury jest w całości „płynne”, przyniosą spodziewane rezultaty poznawcze. Na tle niniejszych wątpliwości zrodziły się uzasadnione obawy, czy art. 278a K.k. jest (de facto m.in.) zgodny z zasadą nullum crimen sine lege (art. 42 ust. 1 Konstytucji RP), a precyzując, z postulatem nullum crimen sine lege certa.
The present study has been devoted to the recognition of the essence of the “aggravated nature,” which has historically marked and, according to existing law, marks the “new” (aggravated) type of theft. The first part of the analysis is of a historical nature, exposing fundamental doubts which accompanied the clarification of this notion on the grounds of the 1969 Penal Code. The following part is in turn devoted to the recognition of the statutory definition of aggravated theft, which was formulated in Article 115 (9a) of the present Penal Code. Difficulties of interpretation at the level of the latter regulation make one wonder whether all attempts to define the concept, which by its nature is entirely “fluid,” will bring the expected cognitive results. Due to these doubts, justified concerns arose as to whether Article 278 (a) of the Penal Code is (de facto, inter alia) consistent with the principle of nullum crimen sine lege (Article 42 Section 1 of the Constitution of the Republic of Poland), and more specifically, with the postulate of nullum crimen sine lege certa.
Настоящее исследование посвящено выявлению сущности «особой дерзости», которая в прошлом представляла собой и de lege lata представляет собой «новый» (квалифицированный) вид кражи. Первая часть анализа носит исторический характер, раскрывая фундаментальные сомнения, которые сопровождали уточнение этого понятия на основании Уголовного кодекса 1969 г. Следующая часть, в свою очередь, посвящена выявлению законодательного определения особо дерзкой кражи, которое было сформулировано в статье 115 § 9a действующего Уголовного кодекса. Трудности интерпретации, отмеченные в контексте последнего правового регулирования, заставляют нас задуматься о том, принесут ли все попытки дать определение понятию, которое по своей природе является «плавным», ожидаемые познавательные результаты. На фоне этих сомнений возникли обоснованные опасения относительно того, соответствует ли статья 278а Уголовного кодекса (de facto, в том числе) принципу nullum crimen sine lege (статья 42, пункт 1 Конституции Республики Польша), а точнее, постулату nullum crimen sine lege certa.
Це дослідження присвячене визначенню істини «особливої зухвалості», яка в минулому позначала, і de lege lata позначає «новий» (кваліфікований) вид крадіжки. Перша частина проведеного аналізу має історичний характер та презентує принципові сумніви, які супроводжували пояснення цього поняття на підставі Кримінального Кодексу від 1969 р. Дальша частина присвячена законному визначенню особливо зухвалої крадіжки, яке було сформульовано у ст. 115 § 9а чинного Кримінального Кодексу. Помічені труднощі в інтерпретації призводять до питання, чи всі спроби визначення поняття, які за своєю природою є повністю «еластичними», дадуть бажані когнітивні результати. З огляду на ці сумніви, виправдані є побоювання щодо того, чи ст. 278а Кримінального кодексу (de facto, серед іншого) відповідає принципу nullum crimen sine lege (частина 1 статті 42 Конституції РП), а точніше, з постулатом nullum crimen sine lege certa.
The present study has been devoted to the recognition of the essence of the “aggravated nature,” which has historically marked and, according to existing law, marks the “new” (aggravated) type of theft. The first part of the analysis is of a historical nature, exposing fundamental doubts which accompanied the clarification of this notion on the grounds of the 1969 Penal Code. The following part is in turn devoted to the recognition of the statutory definition of aggravated theft, which was formulated in Article 115 (9a) of the present Penal Code. Difficulties of interpretation at the level of the latter regulation make one wonder whether all attempts to define the concept, which by its nature is entirely “fluid,” will bring the expected cognitive results. Due to these doubts, justified concerns arose as to whether Article 278 (a) of the Penal Code is (de facto, inter alia) consistent with the principle of nullum crimen sine lege (Article 42 Section 1 of the Constitution of the Republic of Poland), and more specifically, with the postulate of nullum crimen sine lege certa.
Настоящее исследование посвящено выявлению сущности «особой дерзости», которая в прошлом представляла собой и de lege lata представляет собой «новый» (квалифицированный) вид кражи. Первая часть анализа носит исторический характер, раскрывая фундаментальные сомнения, которые сопровождали уточнение этого понятия на основании Уголовного кодекса 1969 г. Следующая часть, в свою очередь, посвящена выявлению законодательного определения особо дерзкой кражи, которое было сформулировано в статье 115 § 9a действующего Уголовного кодекса. Трудности интерпретации, отмеченные в контексте последнего правового регулирования, заставляют нас задуматься о том, принесут ли все попытки дать определение понятию, которое по своей природе является «плавным», ожидаемые познавательные результаты. На фоне этих сомнений возникли обоснованные опасения относительно того, соответствует ли статья 278а Уголовного кодекса (de facto, в том числе) принципу nullum crimen sine lege (статья 42, пункт 1 Конституции Республики Польша), а точнее, постулату nullum crimen sine lege certa.
Це дослідження присвячене визначенню істини «особливої зухвалості», яка в минулому позначала, і de lege lata позначає «новий» (кваліфікований) вид крадіжки. Перша частина проведеного аналізу має історичний характер та презентує принципові сумніви, які супроводжували пояснення цього поняття на підставі Кримінального Кодексу від 1969 р. Дальша частина присвячена законному визначенню особливо зухвалої крадіжки, яке було сформульовано у ст. 115 § 9а чинного Кримінального Кодексу. Помічені труднощі в інтерпретації призводять до питання, чи всі спроби визначення поняття, які за своєю природою є повністю «еластичними», дадуть бажані когнітивні результати. З огляду на ці сумніви, виправдані є побоювання щодо того, чи ст. 278а Кримінального кодексу (de facto, серед іншого) відповідає принципу nullum crimen sine lege (частина 1 статті 42 Конституції РП), а точніше, з постулатом nullum crimen sine lege certa.
Description
Keywords
kradzież, przestępstwo, szczególna zuchwałość, theft, offence, aggravated nature, кража, преступление, особая дерзость, крадіжка, злочин, особлива зухвалість
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2023, nr 1, s. 23-38