Analiza wyroku Trybunału Sprawiedliwości Unii Europejskiej w sprawie X przeciwko État belge, C 930/19. Rola TSUE we wzmacnianiu ochrony ofiar przemocy domowej
Loading...
Date
2022
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
Opracowanie stanowi glosę aprobującą orzeczenia w sprawie X przeciwko État belge C 930/19. W orzeczeniu Trybunał Sprawiedliwości Unii Europejskiej dokonał wykładni art. 13 dyrektywy obywatelskiej w kontekście zachowania prawa pobytu przez członka rodziny obywatela Unii, który jest obywatelem państwa trzeciego i przed wszczęciem postępowania rozwodowego był ofiarą przemocy domowej. Do tej pory TSUE tylko raz rozpatrywał pytanie prejudycjalne dotyczące wykładni tego artykułu – w sprawie N.A. Trybunał zmienił w orzeczeniu w sprawie X swoją dotychczasową linię orzeczniczą i uznał, że zachowanie prawa pochodnego pobytu przez małżonka – obywatela państwa trzeciego, który był ofiarą przemocy domowej, w sytuacji gdy współmałżonek – obywatel Unii opuścił państwo goszczące i nie zostało jeszcze wszczęte postępowanie rozwodowe, umożliwia udzielenie ochrony ofierze przemocy i tym samym jest zgodne z art. 1 Karty Praw Podstawowych, gwarantującym nienaruszalną godność człowieka.
The paper presents the approving critical analysis of the judgment in case X v État belge C 930/19. In the discussed ruling, the Court of Justice of the European Union has interpreted Article 13 of the Citizenship Directive (2004/38/WE) in the light of saving of the right to stay in a host Member State of the family member of the EU citizen who is a third-country national and who was a victim of domestic violence before filing for a divorce. Until the present court opinion, this Article has been deliberated on only once – in the case N.A. In the discussed case The Court has changed its case law and stated that the right to stay of the family member who is non-EU national but a spouse to the EU national and also a victim of domestic violence shall equally include situations when the EU national had left the host Member State, but the divorce proceedings have not been initiated yet. This interpretation guarantees the victim the needed protection and is in accordance with Article 1 of the Charter of Fundamental Rights.
Исследование представляет собой одобрительный комментарий к решению по делу X против État belge C 930/19. В этом решении Суд Европейского Союза интерпретировал статью 13 Директивы 2004/38/WE о праве граждан Союза и членов их семей свободно передвигаться и проживать на территории государств-членов в контексте сохранения права на проживание членом семьи гражданина Союза, который является гражданином третьей страны и стал жертвой домашнего насилия до начала процедуры развода. До настоящего времени Суд Европейского Союза только один раз рассматривал преюдициальный вопрос, касающийся толкования этой статьи – в деле N.A. В своем решении по делу X суд изменил свою предыдущую практику и постановил, что сохранение производного права на проживание за супругом из страны, не являющейся членом ЕС, который стал жертвой домашнего насилия, в ситуации, когда супруг-гражданин ЕС покинул принимающее государство, а процедура развода еще не была начата, позволяет предоставить защиту жертве насилия и, таким образом, соответствует статье 1 Хартии Европейского союза об Основных правах, которая гарантирует неприкосновенность человеческого достоинства.
Дослідження є науковим коментарем, який схвалює рішення у справі X v. État belge C 930/19. У рішенні Суд Справедливості Європейського Союзу розтлумачив ст. 13 директиви про громадян у контексті збереження права на проживання членом сім’ї громадянина Союзу, який є громадянином третьої країни і став жертвою домашнього насильства до відкриття процедури про розлучення. До цього часу СCЄС розглядав лише один раз тлумачення цієї статті – у справі N.A. У рішенні у справі X СCЄС змінив свою попередню судову практику і постановив, що збереження права на проживання одного з подружжя – який є громадянином третьої країни i став жертвою домашнього насильства, у ситуації, коли другий з подружжя – громадянин ЄС залишив приймаючу державу, а шлюборозлучний процес ще не відкрито, забезпечує захист жертви насильства і, таким чином, відповідає ст. 1 Хартії основоположних прав, що гарантує недоторканну людську гідність.
The paper presents the approving critical analysis of the judgment in case X v État belge C 930/19. In the discussed ruling, the Court of Justice of the European Union has interpreted Article 13 of the Citizenship Directive (2004/38/WE) in the light of saving of the right to stay in a host Member State of the family member of the EU citizen who is a third-country national and who was a victim of domestic violence before filing for a divorce. Until the present court opinion, this Article has been deliberated on only once – in the case N.A. In the discussed case The Court has changed its case law and stated that the right to stay of the family member who is non-EU national but a spouse to the EU national and also a victim of domestic violence shall equally include situations when the EU national had left the host Member State, but the divorce proceedings have not been initiated yet. This interpretation guarantees the victim the needed protection and is in accordance with Article 1 of the Charter of Fundamental Rights.
Исследование представляет собой одобрительный комментарий к решению по делу X против État belge C 930/19. В этом решении Суд Европейского Союза интерпретировал статью 13 Директивы 2004/38/WE о праве граждан Союза и членов их семей свободно передвигаться и проживать на территории государств-членов в контексте сохранения права на проживание членом семьи гражданина Союза, который является гражданином третьей страны и стал жертвой домашнего насилия до начала процедуры развода. До настоящего времени Суд Европейского Союза только один раз рассматривал преюдициальный вопрос, касающийся толкования этой статьи – в деле N.A. В своем решении по делу X суд изменил свою предыдущую практику и постановил, что сохранение производного права на проживание за супругом из страны, не являющейся членом ЕС, который стал жертвой домашнего насилия, в ситуации, когда супруг-гражданин ЕС покинул принимающее государство, а процедура развода еще не была начата, позволяет предоставить защиту жертве насилия и, таким образом, соответствует статье 1 Хартии Европейского союза об Основных правах, которая гарантирует неприкосновенность человеческого достоинства.
Дослідження є науковим коментарем, який схвалює рішення у справі X v. État belge C 930/19. У рішенні Суд Справедливості Європейського Союзу розтлумачив ст. 13 директиви про громадян у контексті збереження права на проживання членом сім’ї громадянина Союзу, який є громадянином третьої країни і став жертвою домашнього насильства до відкриття процедури про розлучення. До цього часу СCЄС розглядав лише один раз тлумачення цієї статті – у справі N.A. У рішенні у справі X СCЄС змінив свою попередню судову практику і постановив, що збереження права на проживання одного з подружжя – який є громадянином третьої країни i став жертвою домашнього насильства, у ситуації, коли другий з подружжя – громадянин ЄС залишив приймаючу державу, а шлюборозлучний процес ще не відкрито, забезпечує захист жертви насильства і, таким чином, відповідає ст. 1 Хартії основоположних прав, що гарантує недоторканну людську гідність.
Description
Keywords
obywatelstwo Unii, członek rodziny obywatela Unii, rozwód, dyrektywa obywatelska, ofiara przemocy domowej, EU Citizenship, family member of EU national, divorce, citizenship directive, victim of domestic violence, гражданство Союза, член семьи гражданина ЕС, развод, Директива 2004/38/WE, жертва домашнего насилия, громадянство ЄС, член сім’ї громадянина ЄС, розлучення, директивa про громадян, жертва домашнього насильства
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2022, nr 1, s. 319-335