Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 492
- ItemEuropean Parliament’s response to the war in Ukraine(Wydawnictwo KUL, 2024) Grądzka, IlonaThe military incursion by the Russian military, with the partial occupation of sovereign Ukrainian territory, is an unprecedented event on a global scale. The civilian casualties, the disregard for the need to create humanitarian corridors for the population fleeing the areas occupied by the enemy military, or the forced displacement could be treated like a war movie scenario. However, as of 24 February 2022, such events have become a reality and require strong condemnation from the world. This article aims to interpret the resolutions issued by the European Parliament since Russia’s military aggression against Ukraine and their impact on the actions of the EU institutions. The exegesis presented here focuses on the most important issues raised by the Parliament in its resolutions. This article is a legal analysis using the dogmatic-legal method. Resolutions, as non-binding acts, represent so-called soft law issued in situations requiring ad hoc action or reaction by the EU institutions. Through its resolutions, Parliament seeks to draw the attention of Member States and the international community to the economic and humanitarian consequences of war. In almost all its resolutions, Parliament condemns Russia’s actions, points out human rights violations and emphasises its solidarity with the Ukrainian people. Napaść zbrojna rosyjskich wojsk, z częściową okupacją suwerennego terytorium Ukrainy jest bezprecedensowym wydarzeniem w skali światowej. Ofiary wśród ludności cywilnej, ignorowanie potrzeby tworzenia korytarzy humanitarnych dla ludności uciekającej z terenów okupowanych przez wrogie wojsko czy przymusowe wysiedlenia można by potraktować jak scenariusz filmu wojennego. Jednak od 24 lutego 2022 r. takie wydarzenia stały się faktem i wymagają zdecydowanej reakcji potępiającej ze strony świata. Celem niniejszego artykułu jest interpretacja rezolucji wydawanych przez Parlament Europejski od momentu zbrojnej agresji Rosji przeciw Ukrainie i ich wpływu na działania instytucji unijnych. Prezentowany wywód koncentruje się wokół najważniejszych zagadnień poruszanych przez Parlament w swoich rezolucjach. Artykuł stanowi analizę prawniczą sporządzoną przy wykorzystaniu metody dogmatyczno-prawnej. Rezolucje, jako akty niewiążące, zaliczane są do tzw. prawa soft law, które wydawane jest w sytuacjach wymagających doraźnych działań lub reakcji ze strony instytucji UE. Parlament poprzez swoje rezolucje pragnie zwrócić uwagę państw członkowskich i społeczności międzynarodowej na skutki, jakie wojna wywołuje w wymiarze gospodarczym i humanitarnym. W niemalże wszystkich rezolucjach Parlament potępia działania Rosji, wskazuje przypadki łamania praw człowieka i podkreśla swoją solidarność z narodem ukraińskim. Збройний наступ російських військових з частковою окупацією суверенної території України є безпрецедентною подією світового масштабу. Жертви серед цивільного населення, ігнорування необхідності створення гуманітарних коридорів для населення, яке тікає з окупованих ворожими військовими територій, вимушене переселення – все це можна було б розглядати як сценарій військового фільму. Однак з 24 лютого 2022 року такі події стали реальністю і вимагають рішучої засуджувальної реакції з боку світової спільноти. Метою цієї статті є інтерпретація резолюцій, ухвалених Європейським парламентом після початку збройної агресії Росії проти України, та їхній вплив на дії інституцій ЄС. Представлена аргументація фокусується на найважливіших питаннях, порушених Європарламентом у своїх резолюціях. Стаття є правовим аналізом, виконаним із застосуванням догматико-юридичного методу. Резолюції, як необов’язкові акти, класифікуються як “м’яке право”, які видаються в ситуаціях, що вимагають спеціальних дій або реакції з боку інституцій ЄС. Своїми резолюціями Парламент прагне привернути увагу держав-членів та міжнародної спільноти до економічних та гуманітарних наслідків війни. Майже у всіх резолюціях Парламент засуджує дії Росії, вказує на порушення прав людини та підкреслює свою солідарність з українським народом. Вооруженное нападение российских войск с частичной оккупацией суверенной территории Украины – беспрецедентное событие мирового масштаба. Жертвы среди мирного населения, игнорирование необходимости создания гуманитарных коридоров для населения, покидающего оккупированные вражескими военными территории, принудительное выселение – все это можно было бы отнести к сценарию военного фильма. Однако с 24 февраля 2022 года подобные события стали реальностью и требуют решительной осуждающей реакции со стороны всего мира. Цель данной статьи – интерпретация резолюций, принятых Европарламентом после военной агрессии России против Украины, и их влияния на деятельность институтов ЕС. Представленная аргументация сосредоточена на наиболее важных вопросах, затронутых Европарламентом в своих резолюциях. Статья представляет собой юридический анализ, выполненный с использованием догматико-правового метода. Резолюции, как необязательные акты, относятся к категории, так называемого, «soft law» и издаются в ситуациях, требующих специальных действий или реакции со стороны институтов ЕС. С помощью своих резолюций Европарламент стремится привлечь внимание государств-членов и международного сообщества к экономическим и гуманитарным последствиям войны. Практически во всех резолюциях Европарламент осуждает действия России, указывает на нарушения прав человека и подчеркивает свою солидарность с украинским народом.
- ItemCrime of ecocide in Ukraine – environmental consequences of Russian military aggression(Wydawnictwo KUL, 2024) Kozak, IhorEven though the definition of the crime of ecocide was proposed by the Independent Expert Panel in 2021 it has not been incorporated into any international agreement yet. The Russian military aggression in Ukraine has demonstrated that the concept of ecocide is still relevant. The aim of the article is to analyse the concept of ecocide and to show that certain actions of the Russian army directed against the natural environment in Ukraine meet the criteria of the crime of ecocide, and therefore that these actions were unlawful, intentional, and committed with the awareness that they may result in serious and long-term or widespread damage to the environment. Mimo że definicja zbrodni ekobójstwa została opracowana przez Niezależny Panel Ekspertów w 2021 r., nie została jeszcze przyjęta w żadnym dokumencie międzynarodowym. Rosyjska agresja zbrojna pokazała, że pojęcie ekobójstwa jest nadal aktualne. Celem artykułu jest analiza pojęcia ekobójstwa i pokazanie, że poszczególne działania armii rosyjskiej skierowane przeciwko środowisku naturalnemu na Ukrainie wypełniają przesłanki zbrodni ekobójstwa, a zatem działania te były bezprawne, umyślne i popełnione ze świa-domością, że mogą skutkować poważnymi i długotrwałymi lub rozległymi szkodami w środowisku. Хоча визначення злочину екоциду було розроблено Незалежною групою експертів у 2021 році, воно досі не прийняте в жодному міжнародному документі. Російська військова агресія показала, що концепція екоциду досі актуальна. Метою статті є аналіз поняття екоциду та показання того, що окремі дії російської армії, спрямовані проти навколишнього природного середовища в Україні, відповідають вимогам злочину екоциду, а тому ці дії були протиправними, умисними та вчиненими з усвідомленням того, що вони можуть призвести до серйозної та довгострокової або широкомасштабної шкоди навколишньому середовищу. Несмотря на то, что определение преступления экоцида было разработано группой независимых экспертов в 2021 году, оно до сих пор не было принято ни в одном международном документе. Российская военная агрессия показала, что понятие экоцида по-прежнему актуально. Цель данной статьи – проанализировать понятие экоцида и показать что отдельные действия российской армии против окружающей среды в Украине отвечают предпосылкам преступления экоцида, и поэтому эти действия были противоправными, умышленными и совершенными с осознанием того, что они могут привести к серьезному и долгосрочному или масштабному нанесению ущерба окружающей среде.
- ItemLaw on Assistance to Citizens of Ukraine in Connection with the Armed Conflict on the Territory of that State. Commentary, ed. Witold Klaus, Wolters Kluwer(Wydawnictwo KUL, 2024) Kloczkowska, MilenaReview of the book: Law on Assistance to Citizens of Ukraine in Connection with the Armed Conflict on the Territory of that State. Commentary, ed. Witold Klaus, Wolters Kluwer, Warsaw 2022, pp. 492. Recenzja książki: Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Komentarz, red. Witold Klaus, Wolters Kluwer, Warszawa 2022, ss. 492. Рецензія на книгу: Закон Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави. Коментар, ред. Вітольд Клаус, Wolters Kluwer, Варшава 2022, сc. 492. Обзор книг: Закон «О помощи гражданам Украины в связи с вооружённым конфликтом на территории этого государства». Комментарий, ред. Витольд Клаус, Wolters Kluwer, Варшава 2022, 492 c.
- ItemElżbieta Szczot (1965-2024). W służbie rodzinie, nauce, Kościołowi(Wydawnictwo KUL, 2024) Fiejdasz-Buczek, LidiaW artykule zaprezentowano życie, dorobek naukowy, dydaktyczny, organizacyjny i społeczny dr hab. Elżbiety Szczot, prof. KUL, która z Wydziałem Prawa KUL związała się najpierw poprzez studia na kierunku prawo (1985-1990) i prawo kanoniczne (1990-1993), a następnie przez zatrudnienie, gdzie przez ponad 30 lat twórczo i owocnie wypełniała powierzone jej obowiązki nauczyciela akademickiego. Była Osobą niezwykle pracowitą, skromną, serdeczną. Zapisała się w pamięci współpracowników jako prawnik i wybitna kanonistka, wychowawczyni młodzieży akademickiej. Elżbieta Szczot została zatrudniona na Wydziale Prawa Kanonicznego i Świeckiego KUL 1 października 1993 r. w charakterze asystenta przy Katedrze Prawa Sakramentów. W 1998 r. uzyskała stopień doktora w zakresie nauk prawnych na podstawie rozprawy "Prawo wiernego do Eucharystii według kodeksu prawa kanonicznego z 1983 roku". W 2011 r. habilitowała się na podstawie dorobku naukowego i monografii "Ochrona rodziny w prawie Kościoła łacińskiego", Lublin 2010, uzyskując stopień doktora habilitowanego nauk prawnych w zakresie prawa kanonicznego, specjalność – kościelne prawo rodzinne. Z dniem 1 października 2014 r. awansowała na stanowisko profesora nadzwyczajnego. W latach 2011-2017 była kierownikiem Katedry Nauk o Polityce w Instytucie Europeistyki KUL. We wrześniu 2023 r. Instytut Prawa Kanonicznego poparł jej kandydaturę i została wybrana na członka Rady Doskonałości Naukowej na kadencję 2024-2027 w dyscyplinie prawo kanoniczne. Była członkiem licznych stowarzyszeń naukowych. Jest autorką dwóch monografii, ponad 60 artykułów, 17 książek naukowych. Jej badania naukowe koncentrowały się m.in. na prawie sakramentów świętych, ochronie małżeństwa i rodziny, na procesach związanych z integracją europejską i politykami szczegółowymi Unii Europejskiej. The article presents the life and research, teaching, organisational and social achievements of dr hab. Elżbieta Szczot, Professor of the Catholic University of Lublin who first became affiliated with its Facul-ty of Law through her studies in law (1985–1990) and canon law (1990–1993), and then through her employ-ment, where for over 30 years she creatively and fruitfully fulfilled the duties of academic teacher entrusted to her. She was an extremely hard-working, modest and warm-hearted person. Her colleagues remember her as a lawyer and an outstanding canonist, and as an educator of university students. Elżbieta Szczot was employed at the Faculty of Canon and Secular Law of the Catholic University of Lublin on 1 October 1993 as an assistant at the Chair of Sacramental Law. In 1998, she obtained her doctoral degree in legal sciences with the dissertation Prawo wiernego do Eucharystii według Kodeksu Prawa kanonicznego z 1983 roku [The faithful’s right to the Eucharist according to the Canon Code of 1983]. In 2011, she was habilitated based on her academic achievements and the monograph Ochrona rodziny w prawie Kościoła łacińskiego [Protection of the family in the law of the Latin Church] (Lublin 2010), obtaining the degree of Doctor of Laws in the field of canon law, speciali-sation – ecclesiastical family law. As of 1 October 2014, she was promoted to the position of associate professor. From 2011 to 2017, she was Head of the Department of Political Science at the Institute of European Studies of the Catholic University of Lublin. In September 2023, the Institute of Canon Law endorsed her candidacy and she was elected as a member of the Council for Scientific Excellence for the 2024–2027 term in the discipline of Canon Law. She was a member of numerous scientific associations. She was the author of two monographs, more than 60 articles and 17 scientific books. Her research focused on the law of the sacraments, the protection of marriage and the family, processes related to European integration and specific policies of the European Union, among others. В статье представлены жизненные, научные, дидактические, организационные и обществен-ные достижения доктора Эльжбеты Щот, профессора Люблинского католического университета, кото-рая была связана с Юридическим факультетом Люблинского католического университета сначала через учебу на Юридическом (1985–1990) и Каноническом (1990–1993) факультетах, а затем через работу, где на протяжении более 30 лет она творчески и плодотворно выполняла возложенные на нее обязанности академического преподавателя. Она была чрезвычайно трудолюбивым, скромным и добросердечным человеком. В памяти сотрудников она осталась как юрист и выдающийся канонист, воспитатель академи-ческой молодежи. Эльжбета Щот поступила на работу на Факультет канонического и светского права Лю-блинского католического университета 1 октября 1993 года в качестве ассистента на Кафедре права та-инств. В 1998 году она получила степень кандидата юридических наук на основании диссертации Право верующего на Евхаристию в соответствии с Кодексом канонического права 1983 года. В 2011 году на основании своих научных достижений и монографии Защита семьи в праве Латинской Церкви (Люблин 2010) получила степень доктора юридических наук в области канонического права, по специальности «Церковное семейное право». С 1 октября 2014 года получила должность ассоциированного профессо-ра. С 2011 по 2017 год возглавляла Кафедру политических наук в Институте европейских исследований Люблинского католического университета. В сентябре 2023 года Институт канонического права одобрил ее кандидатуру, и она была избрана членом Совета по научному совершенству на срок 2024–2027 го-дов по дисциплине «Каноническое право». Была членом многочисленных научных ассоциаций. Является автором двух монографий, более 60 статей, 17 научных книг. Ее исследования посвящены, в частности, праву Таинств, защите брака и семьи, процессам, связанным с европейской интеграцией и отдельными направлениями политики Европейского союза. У статті представлено життєвий, науковий, дидактичний, організаційний та громадський доро-бок професора Люблінського католицького університету (KUL) доктора Ельжбєти Щот, яка була пов’я-зана з Юридичним факультетом Люблінського католицького університету спочатку навчанням права (1985–1990 рр.) та канонічного права (1990–1993 рр.), а потім трудовою діяльністю, де понад 30 років творчо і плідно виконувала покладені на неї обов’язки академічного викладача. Вона була надзвичайно працьовитою, скромною і доброю людиною. У пам’яті колег залишилася як правник і видатний каноніст, вихователь академічної молоді. Ельжбєтa Щот була прийнята на Факультет канонічного і світського права Люблінського католицького університету 1 жовтня 1993 року на посаду асистента Кафедри сакраментального права. У 1998 році здобула ступінь кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію на тему Право вірних на Євхаристію згідно з Кодексом канонічного права 1983 року. У 2011 році на основі наукових досягнень та монографії Захист сім’ї у праві Латинського Костелу (Люблін, 2010) здобула науковий ступінь доктора юридичних наук у галузі канонічного права за спеціальністю „Церковне сімейне право”. Звання професора надзвичайного отримала 1 жовтня 2014 року. З 2011 по 2017 рік очолювала Кафедру політології Інституту європейських студій Люблінського католицького університету. У вересні 2023 року Інститут канонічного права підтримав її кандидатуру, і вона була обрана членом Ради наукової доскона-лості на термін 2024–2027 рр. з дисципліни „Канонічне право”. Вона є членом численних наукових асоці-ацій. Авторка двох монографій, понад 60 статей, 17 наукових посібників. Її наукові дослідження зосере-джені, зокрема, на праві таїнств, захисті шлюбу та сім’ї, процесах, пов’язаних з європейською інтеграцією та конкретними політиками Європейського Союзу.