Studia Prawnicze KUL, 2024, nr 3

Permanent URI for this collection

https://hdl.handle.net/20.500.12153/8017

Browse

Browsing Studia Prawnicze KUL, 2024, nr 3 by Author "Zabłocka, Maria"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Item
    Ius sacrum w rekonstrukcjach Ustawy XII Tablic
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Zabłocka, Maria
    Po zniszczeniu oryginalnych tablic, już w starożytności starano się odtworzyć tekst Ustawy, ale źródła z tego okresu prawie się nie zachowały. Prace Rivaliusa i Alexandra ab Alexandro przytaczają tekst Decemwirów bez stosowania jakiejkolwiek systematyki. Dopiero Oldendorp, Hotomanus, tekst znajdujący się w Corpus Iuris Civilis, a następnie Gothofredus odtwarzają kolejność przepisów w odpowiednim porządku. W pracy Oldendorpa, Hotomanusa i w CIC systematyka oparta jest na podziale na ius sacrum – ius publicum – ius privatum; Gothofredus wziął pod uwagę komentarz Gaiusa, co spowodowało, że ius sacrum – lecz wyłącznie przepisy dotyczące obrzędów pogrzebowych – znalazło się w X tablicy. Powstaje pytanie, co Rzymianie rozumieli pod pojęciem ius sacrum i która z proponowanych palingenezji jest najbliższa mentalności ludzi z V w. przed Chr. After the destruction of the original tables, attempts were made to reconstruct the text of the Law as early as antiquity, but sources from that period have hardly survived. The works of Rivalius and Alexander ab Alexandro cite the text of the Decemviri without using any systematics. Only Oldendorp, Hotomanus, the text found in the Corpus Iuris Civilis (CIC) and then Gothofredus reproduce the correct order of the provisions. In the work by Oldendorp, Hotomanus and in the CIC, the systematics is based on the division into ius sacrum – ius publicum – ius privatum; while Gothofredus took into account the commentary of Gaius, which resulted in the ius sacrum – but only the regulations concerning funeral rites – being placed in Table 10. The question arises as to what the Romans meant by ius sacrum and which of the proposed palingeneses is closest to the mentality of the people of the fifth century BC. Після знищення оригінальних таблиць вчинено в античності спроби реконструювати текст Закону, але джерел цього періоду майже не збереглося. Праці Рівалія та Александра аб Александро цитують текст Десятикнижжя без використання будь-якої систематики. Лише Ольдендорп, Хотоман, текст знайдений у Corpus Iuris Civilis, а потім Готофред відтворюють порядок положень у правильній послідовності. У праці Олдендорпа, Хотомануса і в CIC систематика базується на поділі на ius sacrum – ius publicum – ius privatum; Готфред взяв до уваги коментар Гая, в результаті чого ius sacrum – але тільки норми, що стосуються похоронних обрядів – було розміщено в X таблиці. Виникає питання, що римляни мали на увазі під ius sacrum і яка із запропонованих палінгенезій є найбільш близькою до ментальності людей V століття до н.е. После уничтожения оригинальных таблиц предпринимались попытки реконструировать текст Закона в античности, но источники этого периода почти не сохранились. В работах Ривалиуса и Александра аб Александро приводится текст Децемвиров без использования какой-либо систематики. Только Ольдендорп, Готоманус, текст, содержащийся в Corpus Iuris Civilis, и затем Готофредус воспроизводят порядок положений в правильной последовательности. В работе Ольдендорпа, Готомануса и в Corpus Iuris Civilis, систематика основана на разделении на ius sacrum – ius publicum – ius privatum; Готофредус принял во внимание комментарий Гая, в результате чего ius sacrum – но только положения, касающиеся погребальных обрядов – были помещены в X таблицу. Возникает вопрос, что римляне подразумевали под ius sacrum и какая из предложенных палингенез наиболее близка к менталитету людей V в. до н. э.