Studia Prawnicze KUL, 2024, nr 3

Permanent URI for this collection

https://hdl.handle.net/20.500.12153/8017

Browse

Browsing Studia Prawnicze KUL, 2024, nr 3 by Author "Sitek, Bronisław"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Item
    De proxeneticis. O pośrednictwie handlowym w prawie rzymskim uwag kilka
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Sitek, Bronisław
    Przedmiotem opracowania jest instytucja pośrednika handlowego w prawie rzymskim określanego jako proxeneta. Po wojnach punickich Rzym ewoluował w kierunku państwa globalnego, co przyczyniło się do dynamicznego rozwoju gospodarczego, zwłaszcza handlu. Kupcy przemierzający ogromne połacie imperium potrzebowali lokalnego wsparcia ze strony osób znających miejscowe prawo, zwyczaje, a przede wszystkim stosunki handlowe. Pierwowzorem dla działalności proxenetae były osoby zajmujące się swataniem czy poszukiwaniem klientów dla prostytutek (lenocinium). Instytucja pośrednika handlowego w prawie rzymskim jest dość dobrze opracowana w literaturze dawnej i współczesnej. Nie istnieje natomiast żadne szersze opracowanie tej instytucji w piśmiennictwie polskojęzycznym. Stąd celem opracowania jest przede wszystkim przybliżenie polskiemu czytelnikowi takich kwestii, jak: kim był proxeneta, na jakiej podstawie prawnej działał, sposób określenia jego wynagrodzenia, rozstrzyganie sporów między pośrednikiem a osobą, której udział profesjonalnego wsparcia. Ciekawym zagadnieniem poruszanym w niniejszym studium jest również kwestia społecznej oceny działalności proxenetae. Podstawową zastosowaną metodą badawczą jest metoda prawno-historyczno-dogmatyczna. Badania zostały ograniczone zasadniczo do analizy trzech fragmentów autorstwa Ulpiana zachowanych w D. 50.14. Ponadto, w ramach metodologii, Autor przeprowadzając analizę wspomnianych fragmentów, opierał się na ich umiejscowieniu przez Otto Lenela w Palingenesia, co niewątpliwie stanowi novum w dotychczasowym dorobku romanistycznym. Podstawowym wnioskiem płynącym z opracowania jest stwierdzenie, że proxeneta jest archetypem dzisiejszej instytucji pośrednika handlowego. The subject of this study is the institution of a trade intermediary in Roman law referred to as proxeneta. After the Punic Wars, Rome evolved into a global state, which contributed to rapid economic development, especially of trade. Merchants traversing vast swathes of the empire needed local support from people familiar with local law, customs and, above all, trade relations. The prototype for the activity of proxenetae were persons engaged in matchmaking or finding clients for prostitutes (lenocinium). The institution of the trade intermediary in Roman law is quite well studied in ancient and modern literature. However, there is no major study of this institution in the Polish-language literature. Hence, the aim of the study is primarily to familiarise the Polish reader with such issues as: who the proxeneta was, on what legal basis he acted, the manner of determining his remuneration, and the settlement of disputes between the intermediary and the person to whom he provided professional support. The question of the social evaluation of proxenetae’s activity is another interesting issue addressed in this study. The primary research method used is the legal-historical-dogmatic method. The research was essentially limited to an analysis of three passages by Ulpian preserved in D. 50.14. In addition, as part of the methodology, when analysing the aforementioned fragments, the author relied on their placement by Otto Lenel in the Palingenesia, which undoubtedly constitutes a novelty in the existing Romanist output. The main conclusion of the study is that the proxeneta is the archetype of today’s trade intermediary institution. Предметом цього дослідження є інститут комерційного посередника в римському праві, який називався proxeneta. Після Пунічних воєн Рим перетворився на глобальну державу, що сприяло швидкому економічному розвитку, особливо торгівлі. Купці, які подорожували величезними територіями імперії, потребували підтримки на місцях від людей, знайомих з місцевим законодавством, звичаями і, перш за все, торговельними відносинами. Взірцем для діяльності proxenetae стали особи, які займалися сватанням або пошуком клієнтів для повій (lenocinium). Інститут комерційного посередника в римському праві досить добре розроблений в античній та сучасній літературі. Однак у польськомовній літературі немає ширшого дослідження цього інституту. Тому метою дослідження є насамперед ознайомлення польського читача з такими питаннями, як: хто такий proxeneta, на яких правових засадах він діяв, як визначалася його винагорода, як вирішувалися спори між посередником та особою, участь якої він професійно супроводжував. Цікавим у цьому дослідженні є також питання соціальної оцінки діяльності proxenetae. Основним методом дослідження є юридично-історико-догматичний метод. Дослідження по суті обмежилося аналізом трьох фрагменти з Ульпіана, що збереглися в D. 50.14. Крім того, в рамках методології автор, здійснюючи аналіз згаданих фрагментів, спирався на їхнє розміщення Отто Ленелем у „Палінгенезії”, що, безперечно, є новизною у романістиці. Головний висновок дослідження полягає в тому, що proxeneta є архетипом сучасного інституту комерційного посередника. Предметом данного исследования является институт торгового посредника в римском праве, именуемого proxeneta. После Пунических войн Рим превратился в глобальное государство, что способствовало быстрому развитию экономики, особенно торговли. Купцы, пересекавшие огромные пространства империи, нуждались в поддержке, в лице людей, знакомых с местным законодательством, обычаями и, прежде всего, торговыми отношениями. Прообразом деятельности proxenetae были лица, занимавшиеся сватовством или поиском клиентов для проституток (lenocinium). Институт торгового посредника в римском праве достаточно хорошо разработан в античной и современной литературе, однако в научной литературе на польском языке нет обширного исследования этого института. Поэтому целью исследования является, прежде всего, ознакомление польского читателя с такими вопросами, как: кто такой proxeneta, на каком правовом основании он действовал, как определялось его вознаграждение, как разрешались споры между посредником и лицом, чье участие было профессионально поддержано. Интересен также вопрос о социальной оценке деятельности proxenetae, рассматриваемый в настоящей статье. В качестве основного метода исследования был использован историко-правовой догматический метод. Исследование, по сути, ограничилось анализом трех отрывков Ульпиана, сохранившихся в D. 50.14. Кроме того, в рамках методологии автор, проводя анализ указанных фрагментов, опирался на их размещение Отто Ленелем в Палингенезии, что, несомненно, является новшеством в сегодняшнем романистическом наследии. Основной вывод исследования заключается в том, что proxeneta является архетипом современного института торгового посредника.