Kwestie wyznaniowe w debacie konstytucyjnej Sejmu Ustawodawczego (1919–1921)
Loading...
Date
2022
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
Podczas debaty konstytucyjnej prowadzonej w latach 1919–1921 szczególnie wiele dyskusji i kontrowersji wywoływały kwestie wyznaniowe. Koncepcjom lewicy całkowitego oddzielenia Kościoła od państwa prawica przeciwstawiała perspektywę Kościoła rzymskokatolickiego jako panującego. W uchwalonej Konstytucji marcowej znaleziono formułę kompromisową, zmierzającą do zachowania zasady równouprawnienia wyznań, przy podkreśleniu szczególnej pozycji Kościoła katolickiego. Wprowadzając podział na wyznania przez państwo akceptowane i nieuznane, w tej pierwszej grupie Konstytucja odmiennie określiła autonomię Kościoła katolickiego. Szczegółowy zakres uprawnień Kościoła miał uregulować konkordat ze Stolicą Apostolską. W rozwiązaniach konstytucyjnych nawiązujących do modelu państwa świeckiego znalazły się m.in. zasada wolności sumienia i wyznania oraz równouprawnienia bez względu na wyznanie. W Konstytucji marcowej nie zrealizowano też postulatu prawicy, aby urząd prezydenta piastował tylko Polak-katolik. Do Konstytucji nie wprowadzono artykułu o szkole wyznaniowej, ale utrzymano obowiązek religii w szkołach państwowych i samorządowych.
Efektem debaty konstytucyjnej z lat 1919–1921 był kompromis ideowo-ustrojowy – ani ugrupowania prawicowe, ani lewicowe nie zdominowały uchwalonej 17 marca 1921 r. ustawy zasadniczej. Sytuacja ta stanowiła źródło licznych politycznych konfliktów i dążeń do rewizji Konstytucji marcowej.
During the constitutional debate in 1919–1921, religious issues provoked a great deal of discussion and controversy. The concept of the left wing of the complete separation of the Church from the state was contrasted by the right wing with the formula of the Roman Catholic Church as ruling. In the adopted March Constitution, a compromise formula was found, aimed at preserving the principle of equality of faiths, while emphasizing the special position of the Catholic Church. By introducing the division into accepted and unrecognized denominations by the state, the constitution defined the autonomy of the Catholic Church differently in the former group. The detailed scope of the Church’s powers was to be regulated by the concordat with the Vatican. The constitutional solutions referring to the secular state model include, inter alia, the principle of freedom of conscience and religion as well as equality regardless of religion. The right wing’s postulate that only a Pole-Catholic would hold the office of president was not implemented in the March Constitution. An article about a denominational school was not introduced into the constitution, but the obligation of religion in state and local government schools was maintained. The result of the constitutional debate in 1919–1921 was an ideological and systemic compromise – neither right-wing nor left-wing groups dominated the constitutional law passed on 17 March 1921. The above situation was a source of numerous political conflicts and efforts to revise the March Constitution.
Під час конституційної дебати 1919–1921 років релігійні питання викликали багато дискусій і суперечок. Концепції повного відокремлення костелу від держави, яку представляло ліве крило, протиставлялася концепція правого крила з перспективою римо-католицького костелу як правлячого. У прийнятій березневій Конституції знайдено компромісну формулу, спрямовану на збереження принципу рівності віросповідань, підкреслюючи при цьому особливе становище католицького костелу. Запровадивши поділ державою на прийняті та невизнані конфесії, у першій групі, Конституція по-різному визначила автономію католицького костелу. Детальний обсяг повноважень костелу мав регулюватись конкордатом зі Святим Престолом. Серед інших конституційних рішень, що стосуються моделі світської держави принцип свободи совісті та віросповідання, а також рівності незалежно від віросповідання. У березневій конституції постулат правого крила про те, що посаду президента повинен займати лише поляк-католик, також не було реалізовано. Статтю про конфесійну школу до Конституції не було внесено, але обов’язковість релігії в державних і місцевих школах збережено. Результатом конституційних дебатів 1919–1921 рр. став ідеологічний і системний компроміс – у конституційному законі, ухваленому 17 березня 1921 р., не домінували ні праві, ні ліві. Ця ситуація стала джерелом численних політичних конфліктів і зусиль щодо перегляду березневої Конституції.
Во время конституционных дебатов, проведенных в 1919–1921 годах, именно религиозные вопросы вызвали много дискуссий и споров. Концепциям левого крыла полного отделения церкви от государства правые противопоставляли перспективу Римско-католической церкви как правящей силы. В принятой Мартовской Конституции была найдена компромиссная формула, направленная на сохранение принципа равноправия конфессий, но при этом подчеркивающая особое положение Католической церкви. Вводя разделение на конфессии, принятые государством, и конфессии, не принятые государством, Конституция особо определила автономию Католической церкви в первой группе. Подробный объем прав Церкви должен был регулироваться конкордатом со Святым Престолом. Конституционные решения, относящиеся к модели светского государства, включали принцип свободы совести и религии, а также равенства независимо от религии. В Мартовской Конституции не был реализован постулат правых о том, что только поляк-католик должен занимать пост президента. Статья о религиозных школах не была внесена в Конституцию, но обязательность религии в государственных и местных школах была сохранена. Конституционные дебаты 1919–1921 годов привели к идеологическому и политическому компромиссу – ни правые, ни левые группировки не доминировали в Основном законе, принятом 17 марта 1921 года. Эта ситуация стала источником многочисленных политических конфликтов и попыток пересмотра Мартовской Конституции.
During the constitutional debate in 1919–1921, religious issues provoked a great deal of discussion and controversy. The concept of the left wing of the complete separation of the Church from the state was contrasted by the right wing with the formula of the Roman Catholic Church as ruling. In the adopted March Constitution, a compromise formula was found, aimed at preserving the principle of equality of faiths, while emphasizing the special position of the Catholic Church. By introducing the division into accepted and unrecognized denominations by the state, the constitution defined the autonomy of the Catholic Church differently in the former group. The detailed scope of the Church’s powers was to be regulated by the concordat with the Vatican. The constitutional solutions referring to the secular state model include, inter alia, the principle of freedom of conscience and religion as well as equality regardless of religion. The right wing’s postulate that only a Pole-Catholic would hold the office of president was not implemented in the March Constitution. An article about a denominational school was not introduced into the constitution, but the obligation of religion in state and local government schools was maintained. The result of the constitutional debate in 1919–1921 was an ideological and systemic compromise – neither right-wing nor left-wing groups dominated the constitutional law passed on 17 March 1921. The above situation was a source of numerous political conflicts and efforts to revise the March Constitution.
Під час конституційної дебати 1919–1921 років релігійні питання викликали багато дискусій і суперечок. Концепції повного відокремлення костелу від держави, яку представляло ліве крило, протиставлялася концепція правого крила з перспективою римо-католицького костелу як правлячого. У прийнятій березневій Конституції знайдено компромісну формулу, спрямовану на збереження принципу рівності віросповідань, підкреслюючи при цьому особливе становище католицького костелу. Запровадивши поділ державою на прийняті та невизнані конфесії, у першій групі, Конституція по-різному визначила автономію католицького костелу. Детальний обсяг повноважень костелу мав регулюватись конкордатом зі Святим Престолом. Серед інших конституційних рішень, що стосуються моделі світської держави принцип свободи совісті та віросповідання, а також рівності незалежно від віросповідання. У березневій конституції постулат правого крила про те, що посаду президента повинен займати лише поляк-католик, також не було реалізовано. Статтю про конфесійну школу до Конституції не було внесено, але обов’язковість релігії в державних і місцевих школах збережено. Результатом конституційних дебатів 1919–1921 рр. став ідеологічний і системний компроміс – у конституційному законі, ухваленому 17 березня 1921 р., не домінували ні праві, ні ліві. Ця ситуація стала джерелом численних політичних конфліктів і зусиль щодо перегляду березневої Конституції.
Во время конституционных дебатов, проведенных в 1919–1921 годах, именно религиозные вопросы вызвали много дискуссий и споров. Концепциям левого крыла полного отделения церкви от государства правые противопоставляли перспективу Римско-католической церкви как правящей силы. В принятой Мартовской Конституции была найдена компромиссная формула, направленная на сохранение принципа равноправия конфессий, но при этом подчеркивающая особое положение Католической церкви. Вводя разделение на конфессии, принятые государством, и конфессии, не принятые государством, Конституция особо определила автономию Католической церкви в первой группе. Подробный объем прав Церкви должен был регулироваться конкордатом со Святым Престолом. Конституционные решения, относящиеся к модели светского государства, включали принцип свободы совести и религии, а также равенства независимо от религии. В Мартовской Конституции не был реализован постулат правых о том, что только поляк-католик должен занимать пост президента. Статья о религиозных школах не была внесена в Конституцию, но обязательность религии в государственных и местных школах была сохранена. Конституционные дебаты 1919–1921 годов привели к идеологическому и политическому компромиссу – ни правые, ни левые группировки не доминировали в Основном законе, принятом 17 марта 1921 года. Эта ситуация стала источником многочисленных политических конфликтов и попыток пересмотра Мартовской Конституции.
Description
Keywords
debata konstytucyjna, kluby parlamentarne, Kościół katolicki, nauka religii, Sejm Ustawodawczy, ustawa zasadnicza, wyznanie, Constitutional debate, parliamentary clubs, the Catholic Church, religious education, the Legislative Sejm, the Basic Law, religion, конституційнa дебатa, парламентські клуби, католицька Церква, релігієзнавство, законодавчий сейм, oсновний закон, релігія, конституционные дебаты, парламентские клубы, Католическая церковь, обучение религии, Законодательный Cейм, Основной закон, вероисповедание
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2022, nr 2, s. 145-163