Nauka Gracjana o świadkach
Loading...
Date
2022
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwo KUL
Abstract
Przedmiotem badań przedstawionych w artykule jest Dekret Gracjana w aspekcie instytucji świadka w procesach zarówno cywilnych, jak i karnych. Celem przeprowadzonych analiz tekstów prawnych oraz dicta Gracjana było uzyskanie potwierdzenia dla przyjętej hipotezy badawczej dotyczącej instytucji świadka. W Dekrecie obecne są teksty prawne zarówno prawa kanonicznego, jak i rzymskiego. Prawo kanoniczne posiłkowało się prawem rzymskim w zakresie wielu instytucji procesowych, również instytucji świadka. Metody badawcze, którymi posłużono się w analizie tekstów prawnych, to metoda historycznoprawna oraz dogmatycznoprawna. W wyniku przeprowadzonych badań potwierdzono przyjętą hipotezę badawczą, że instytucja świadka zarówno w prawie kanonicznym, jak i w normach prawa rzymskiego obecnych w Dekrecie cechuje się zasadniczo takimi samymi wymogami stawianymi świadkom, z zachowaniem elementów różnicujących, specyficznych dla procesu kanonicznego. W procesach kanonicznych nigdy nie wolno było dołączać do przysięgi próby wrzątku lub rozpalonego żelaza. Gracjan zawarł w Dekrecie dorobek jurysprudencji rzymskiej i kanonicznej do XII w. W jego nauce o świadkach odzwierciedla się troska sądownictwa rzymskiego i kościelnego o zachowanie zgodnej z prawem procedury procesowej, dotarcie do prawdy o zdarzeniu i wydanie sprawiedliwego wyroku. Jego nauka o świadkach, poza oczywistymi przestarzałymi normami, pozostaje aktualna do dziś.
The research subject of this paper focuses on Gratian’s Decretum in respect of witnesses institution in both criminal and civil cases. The aim of the conducted analyses of Gratian’s legal texts and his dicta was to confirm the hypothesis on the institution of witnesses. The Decretum includes both texts of canon law and Roman Law, since canon law has used complementarily principles of Roman Law in several aspects of procedural law, including the rules on witnesses. In the process of analysis of the legal texts, several research methods were used: historical and legal, along with a dogmatic and legal method. As the result, the hypothesis was confirmed that the institution of witnesses in both canon law and in the norms of Roman Law present in Gratian’s Decretum generally sets the same requirements for witnesses in both systems, except for the elements that differentiate canon law procedure. In addition, canon law proceedings never allowed the evidence to be introduced by trial by ordeal: neither ordeal by hot water nor by hot iron. Gratian in the Decretum has included the achievements of Roman and canonical jurisprudence up to the 12th century. His teachings on witnesses reflect the concern of the Roman and church judiciary to observe a lawful trial procedure, find the truth about the incident and issue a fair verdict. His views on witnesses, apart from obvious outdated standards, are still valid today.
Предметом исследования, представленного в настоящей статье, является Декрет Грациана в аспекте института свидетеля как в гражданском, так и в уголовном процессе. Целью проведенного анализа правовых текстов и dicta Грациана было получение подтверждения для принятой гипотезы исследования, касающейся института свидетеля. В Декрете присутствуют юридические тексты как канонического, так и римского права. Каноническое право использовало римское право в отношении многих процессуальных институтов, включая институт свидетеля. Методами исследования, используемыми при анализе юридических текстов, являются историко-правовой метод и догматико-правовой метод. В результате проведенного исследования подтвердилась предполагаемая гипотеза исследования о том, что институт свидетеля как в каноническом праве, так и в нормах римского права, представленных в Декрете, характеризуется по сути одинаковыми требованиями, предъявляемыми к свидетелям, с сохранением дифференцирующих элементов, характерных для канонического процесса. В канонических процессах к присяге никогда не допускалось испытание кипящей водой или раскаленным железом. Грациан включил в Декрет достижения римской и канонической юриспруденции вплоть до XII века. Его учение о свидетелях отражает заботу римской и церковной судебной системы о сохранении законной процедуры судебного разбирательства, установлении истины и вынесении справедливого приговора. Его учение о свидетелях, помимо очевидных устаревших норм, остается актуальным и сегодня.
Предметом дослідження представленого в статті є Указ Граціана щодо інституту свідка як у цивільних, так і в кримінальних процесах. Метою аналізу юридичних текстів та dicta Граціана було підтвердження прийнятої дослідницької гіпотези щодо інституту свідка. B Указi є присутні юридичні тексти як канонічного права, так і римського права. Канонічне право ґрунтувалося на римському праві у сфері багатьох процесуальних інститутів, зокрема інституту свідка. Методами дослідження, які використовуються при аналізі правових текстів, є історично-правовий та догматично-правовий метод. У результаті проведеного дослідження підтверджено прийняту дослідницьку гіпотезу про те, що інститут свідка, як у канонічному праві, так і в нормах римського права присутніх в Указi, характеризується по суті однаковими вимогами до свідків, з утриманням диференційованих елементів, характерних для канонічного процесу. У канонічних процесах ніколи не дозволялося приєднуватися до до присяги проби окропом або розпеченим залізом. Граціан включив до Указу досягнення римської та канонічної юриспруденції аж до 12 ст. B його навчаннi про свідків відображається турботa римського та церковного судочинства щодо дотримання процесуальної процедури згідно закону, правди щодо фактів та потреби винести справедливе рішення. Його навчання про свідків, крім очевидних застарілих стандартів, залишається актуальним і донині.
The research subject of this paper focuses on Gratian’s Decretum in respect of witnesses institution in both criminal and civil cases. The aim of the conducted analyses of Gratian’s legal texts and his dicta was to confirm the hypothesis on the institution of witnesses. The Decretum includes both texts of canon law and Roman Law, since canon law has used complementarily principles of Roman Law in several aspects of procedural law, including the rules on witnesses. In the process of analysis of the legal texts, several research methods were used: historical and legal, along with a dogmatic and legal method. As the result, the hypothesis was confirmed that the institution of witnesses in both canon law and in the norms of Roman Law present in Gratian’s Decretum generally sets the same requirements for witnesses in both systems, except for the elements that differentiate canon law procedure. In addition, canon law proceedings never allowed the evidence to be introduced by trial by ordeal: neither ordeal by hot water nor by hot iron. Gratian in the Decretum has included the achievements of Roman and canonical jurisprudence up to the 12th century. His teachings on witnesses reflect the concern of the Roman and church judiciary to observe a lawful trial procedure, find the truth about the incident and issue a fair verdict. His views on witnesses, apart from obvious outdated standards, are still valid today.
Предметом исследования, представленного в настоящей статье, является Декрет Грациана в аспекте института свидетеля как в гражданском, так и в уголовном процессе. Целью проведенного анализа правовых текстов и dicta Грациана было получение подтверждения для принятой гипотезы исследования, касающейся института свидетеля. В Декрете присутствуют юридические тексты как канонического, так и римского права. Каноническое право использовало римское право в отношении многих процессуальных институтов, включая институт свидетеля. Методами исследования, используемыми при анализе юридических текстов, являются историко-правовой метод и догматико-правовой метод. В результате проведенного исследования подтвердилась предполагаемая гипотеза исследования о том, что институт свидетеля как в каноническом праве, так и в нормах римского права, представленных в Декрете, характеризуется по сути одинаковыми требованиями, предъявляемыми к свидетелям, с сохранением дифференцирующих элементов, характерных для канонического процесса. В канонических процессах к присяге никогда не допускалось испытание кипящей водой или раскаленным железом. Грациан включил в Декрет достижения римской и канонической юриспруденции вплоть до XII века. Его учение о свидетелях отражает заботу римской и церковной судебной системы о сохранении законной процедуры судебного разбирательства, установлении истины и вынесении справедливого приговора. Его учение о свидетелях, помимо очевидных устаревших норм, остается актуальным и сегодня.
Предметом дослідження представленого в статті є Указ Граціана щодо інституту свідка як у цивільних, так і в кримінальних процесах. Метою аналізу юридичних текстів та dicta Граціана було підтвердження прийнятої дослідницької гіпотези щодо інституту свідка. B Указi є присутні юридичні тексти як канонічного права, так і римського права. Канонічне право ґрунтувалося на римському праві у сфері багатьох процесуальних інститутів, зокрема інституту свідка. Методами дослідження, які використовуються при аналізі правових текстів, є історично-правовий та догматично-правовий метод. У результаті проведеного дослідження підтверджено прийняту дослідницьку гіпотезу про те, що інститут свідка, як у канонічному праві, так і в нормах римського права присутніх в Указi, характеризується по суті однаковими вимогами до свідків, з утриманням диференційованих елементів, характерних для канонічного процесу. У канонічних процесах ніколи не дозволялося приєднуватися до до присяги проби окропом або розпеченим залізом. Граціан включив до Указу досягнення римської та канонічної юриспруденції аж до 12 ст. B його навчаннi про свідків відображається турботa римського та церковного судочинства щодо дотримання процесуальної процедури згідно закону, правди щодо фактів та потреби винести справедливе рішення. Його навчання про свідків, крім очевидних застарілих стандартів, залишається актуальним і донині.
Description
Keywords
świadek, proces sądowy, przysięga, witness, trial, oath, свидетель, судебное разбирательство, присяга, свідок, судовий процес, присяга
Citation
"Studia Prawnicze KUL", 2022, nr 1, s. 91-110