Studia Prawnicze KUL, 2024, nr 1

Permanent URI for this collection

https://hdl.handle.net/20.500.12153/6399

Browse

Browsing Studia Prawnicze KUL, 2024, nr 1 by Title

Now showing 1 - 17 of 17
  • Item
    Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Rozdział VI
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Kulawiak-Cyrankowska, Joanna; Dziedzic, Bartłomiej; Melka, Grzegorz
  • Item
  • Item
    Funkcje uzasadnienia wyroku wojewódzkiego sądu administracyjnego – glosa do wyroku NSA z dnia 25 czerwca 2021 r., II GSK 1273/18
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Krasuski, Andrzej
    Celem glosy do wyroku NSA z dnia 25 czerwca 2021 r., II GSK 1273/18, jest przedstawienie reflek-sji prawniczej nad sposobem wykładni art. 141 § 4 Prawa postępowania przed sądami administracyjnymi przy uwzględnieniu metody formalno-dogmatycznej i z perspektywy funkcji uzasadnienia wyroku sądu administra-cyjnego. Glosowanym wyrokiem NSA uznał zarzuty kasacyjne, oparte na naruszeniu art. 141 § 4 Prawa postę-powania przed sądami administracyjnymi, w stopniu mogącym mieć istotny wpływ na wynik sprawy, jako sa-modzielne podstawy kasacyjne prowadzące do uwzględnienia skarg kasacyjnych. Zarzuty kasacyjne stawiane były w stosunku do wyroku, który rozpatrywał skargi na decyzje w sprawie odmowy unieważnienia przetargu na częstotliwości z pasma 1800 MHz, o istotnym znaczeniu dla stanu konkurencji na rynku świadczenia usług telekomunikacyjnych w sieciach ruchomych. Analiza dogmatyczna dotyczy również oceny stosowania prawa przez sąd I instancji, w tym art. 141 § 4 Prawa postępowania przed sądami administracyjnymi, w kontekście tez zawartych w glosowanym wyroku. Przedstawiona analiza prowadziła do sformułowania uwag do tych tez w kontekście wykładni art. 141 § 4 rzeczonej ustawy oraz przy uwzględnieniu związania tą wykładnią sądu I instancji na podstawie art. 190 Prawa postępowania przed sądami administracyjnymi. The purpose of the comment to the judgment of the Supreme Administrative Court of 25 June 2021, II GSK 1273/18, is to present a legal reflection on the manner of interpreting Article 141 (4) of the Law on Pro-ceedings before Administrative Courts, in the light of the formal-dogmatic method and from the perspective of the function performed by the justification of administrative court judgment. In the judgment commented upon, the Supreme Administrative Court recognised an objection against a cassation decision based on a vi-olation of Article 141 (4) of the Law on Proceedings before Administrative Courts, to the extent that it could have a significant impact on the outcome of the case, as independent cassation grounds leading to the admis-sion of appeals in cassation. Objections were brought against a cassation judgment, which dealt with appeals against decisions to refuse to cancel the tender for frequencies in the 1800 MHz band, which were of significant importance for the situation of competition in the market for telecommunications service provision in mobile networks. The dogmatic analysis also concerns the assessment of the application of the law by the court of first instance, including Article 141 (4) of the Law on Proceedings before Administrative Courts, in the context of the theses contained in the judgment commented upon. The analysis presented led to the formulation of remarks on these theses in the context of the interpretation of Article 141 (4) of the said Act and taking into account the fact that the court of first instance is bound by this interpretation pursuant to Article 190 of the Law on Proceedings before Administrative Courts. Целью данного правового комментария к решению Высшего административного суда от 25 июня 2021 г., II GSK 1273/18, является юридическое осмысление способа толкования статьи 141 § 4 Закона о судопроизводстве в административных судах с учетом формально-догматического метода и с точки зрения функций обоснования решения административного суда. В рассматриваемом реше-нии Верховный административный суд принял кассационные жалобы, основанные на нарушении статьи 141 § 4 Закона о судопроизводстве в административных судах, в той мере, в какой они могли существенно повлиять на исход дела, в качестве самостоятельных кассационных оснований, веду-щих к принятию кассационных жалоб. Кассационные возражения были выдвинуты в отношении ре-шения, в котором рассматривались жалобы на решения об отказе в отмене конкурсов на частоты в диапазоне 1800 МГц, имеющие существенное значение для состояния конкуренции на рынке оказания телекоммуникационных услуг в сетях мобильной связи. Догматический анализ также касается оценки применения судом первой инстанции норм права, в том числе статьи 141 § 4 Закона о судопроизводстве в административных судах, в контексте тезисов, содержащихся в рассматриваемом решении. Представ-ленный анализ позволил сформулировать комментарии к этим тезисам в контексте толкования статьи 141 § 4 указанного закона и с учетом обязательного применения этого толкования судом первой инстан-ции на основании статьи 190 Закона о судопроизводстве в административных судах. Метою коментаря до рішення Верховного aдміністративного cуду від 25 червня 2021 року, II GSK 1273/18, є правова рефлексія щодо способу тлумачення ч. 4 ст. 141 Закону „Про провадження в ад-міністративних судах” з урахуванням формально-догматичного методу та з точки зору функцій обґрун-тування судового рішення адміністративного суду. В ухвалі, що розглядається, Вищий адміністративний суд визнав самостійними касаційними підставами для задоволення касаційної скарги на порушення ч. 4 ст. 141 Закону „Про провадження в адміністративних судах”, оскільки вони можуть мати істотний вплив на результат справи. Касаційні звинувачення були висунуті щодо судового рішення, в якому розглядалися скарги на рішення про відмову у скасуванні конкурсу на частоти в діапазоні 1800 МГц, що мають істотне значення для стану конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг у мережах рухомого (мо-більного) зв’язку. Догматичний аналіз також стосується оцінки застосування судом першої інстанції норм права, зокрема ч. 4 ст. 141 Закону „Про провадження в адміністративних судах”, в контексті тез, викладе-них в оскаржуваному судовому рішенні. Представлений аналіз дозволив сформулювати коментарі до цих тез у контексті тлумачення ч. 4 ст. 141 зазначеного Закону та з урахуванням обов’язковості такого тлума-чення судом першої інстанції відповідно до ст. 190 Закону „Про провадження в адміністративних судах”.
  • Item
    Godna egzystencja a pomoc na rzecz osób bezdomnych
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Barczewska-Dziobek, Agata
    Bezdomność jako problem towarzyszy współczesnym społeczeństwom z różnym nasileniem od wieków. Efektywna walka z wykluczeniem społecznym z powodu ubóstwa i bezdomności wydaje się podstawowym zadaniem demokratycznego państwa prawnego, opierającego swój byt na określonych wartościach, wśród których godność jest jedną z najważniejszych. W związku z tym, w sferze normatywnej w zakresie pomocy socjalnej państwa powinny znajdować się instrumenty gwarantujące godną egzystencję. Zadania administracji określone w przepisach i ich rzeczywista realizacja uwidaczniają niewystarczający poziom tych środków, dlatego potrzebne są ich modyfikacje i zmiana w kierunku poprawy skuteczności działań na rzecz osób bezdomnych. Homelessness as a problem has accompanied modern societies with varying degrees of intensity for centuries. Effectively combating social exclusion that results from poverty and homelessness appears to be a fundamental task of a democratic state under the rule of law whose existence is founded on a set of values, of which dignity is one of the most important. As a result, the normative sphere of social assistance provided by the state should include instruments that guarantee a dignified existence. The tasks of the administration laid down in the legislation and their actual implementation highlight the insufficiency of these measures, which is why they need to be modified and changed to improve the effectiveness of efforts in support of the homeless. Бездомность как проблема сопровождает современные общества с разной степенью интенсивности на протяжении столетий. Эффективная борьба с социальным исключением из-за бедности и бездомности представляется фундаментальной задачей демократического правового государства, основывающего свое существование на определенных ценностях, среди которых достоинство является одной из важнейших. Следовательно, нормативная сфера государственной социальной помощи должна включать инструменты, гарантирующие достойное существование. Задачи администрации, определенные в нормативных актах, и их фактическая реализация свидетельствуют о недостаточном уровне этих мер, поэтому они нуждаются в модификации и изменении в направлении повышения эффективности мер по оказанию помощи бездомным. Бездомність як проблема супроводжує сучасні суспільства з різним ступенем інтенсивності протягом століть. Ефективна боротьба з соціальним відчуженням через бідність та бездомність видається фундаментальним завданням демократичної правової держави, яка базує своє існування на певних цінностях, серед яких гідність є однією з найважливіших. Отже, нормативна сфера державної соціальної допомоги повинна включати інструменти, які гарантують гідне існування. Визначені в нормативних актах завдання адміністрації та їх фактична реалізація свідчать про недостатній рівень цих заходів, тому вони потребують доопрацювання та змін у напрямі підвищення ефективності заходів для бездомних.
  • Item
    Konstytucyjna wolność przemieszczania się w dobie pandemii
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Orzeszak, Karol
    Pandemia koronawirusa wprowadziła na całym świecie niepewność w wielu aspektach życia. Rosnące obawy o zdrowie publiczne, funkcjonowanie gospodarek światowych sprawiły, że wiele państw zde-cydowało się na znaczące ograniczenie praw i wolności osobistych. W konsekwencji pojawiły się wątpliwości co do legalności tego typu rozwiązań oraz zagrożenie dla ładu prawnego. W Polsce rządzący zdecydowali się na wprowadzenie szeregu nakazów i zakazów, w tym zakazu przemieszczania się. W artykule wskazano powody, dla których wprowadzony w związku z pandemią zakaz przemieszczania się należy uznać za niekonstytucyjny. The coronavirus pandemic has introduced uncertainty into many aspects of life around the world. Growing concerns about public health and the functioning of global economies have forced many countries to significantly restrict personal rights and freedoms. This has resulted in doubts about the legality of such measu-res and a threat to the legal order. In Poland, the government has decided to introduce a number of orders and bans, including a ban on movement. The article presents the reasons why the ban on movement introduced in connection with the pandemic should be considered unconstitutional. Пандемия коронавируса внесла неопределенность во многие аспекты жизни во всем мире. Растущая озабоченность состоянием здоровья населения, функционированием мировой экономики привела к тому, что многие страны решили существенно ограничить личные права и свободы. Это привело к сомнениям в законности таких мер и к угрозе правовому порядку. В Польше правителями было принято решение ввести ряд приказов и запретов, в том числе запрет на передвижение. В статье указаны причины, по которым запрет на передвижение, введенный в связи с пандемией, должен быть признан неконституционным. Пандемія коронавірусу внесла невизначеність у багато аспектів життя в усьому світі. Зростаюча стурбованість громадським здоров’ям і функціонуванням глобальної економіки призвела до того, що багато країн суттєво обмежують особисті права та свободи. Як наслідок, виникли сумніви щодо законності таких рішень та загрози правопорядку. У Польщі вирішили ввести низку розпоряджень і заборон, зокрема заборону на пересування. У статті вказано причини, з яких заборону на пересування, запроваджену у зв’язку з пандемією, слід визнати неконституційною.
  • Item
    Konwencja stambulska a płeć i liczba małżonków
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Barszcz, Tomasz
    In the paper, I argue that the concept of marriage contained in the Istanbul Convention does not include the resolution of the number of people in a marriage and the sex of the spouses. In pursuing this objective, I first examine the text of the Convention from the perspective of basic principles of legal interpretation, decoding the attributes of marriage expressis verbis contained in the text of the Convention. Next, engaging circumstances external to the text, I substantiate the theses: (1) polygamy is excluded from the concept of marriage encoded in the Convention; (2) the Convention includes a concept of marriage from which unions between persons of the same sex are excluded; and (3) the Convention’s concept of marriage denotes polyg-amous or homosexual relationships. I then assess theses (1), (2) and 3) and their substantiations in accordance with standards of correct legal interpretation. W artykule wykazuję, że koncepcja małżeństwa zawarta w Konwencji Rady Europy o zapobieganiu i zwalczaniu przemocy wobec kobiet i przemocy domowej, sporządzonej w Stambule dnia 11 maja 2011 r., nie obejmuje rozstrzygnięć co do liczby osób w małżeństwie i odnośnie do płci małżonków. Podejmując się tego tematu, w pierwszej kolejności badam tekst Konwencji z perspektywy podstawowych reguł wykładni prawa, dekodując w ten sposób atrybuty małżeństwa expressis verbis ulokowane w tekście Konwencji. W dalszej części, angażując okoliczności zewnętrzne wobec tego tekstu, uzasadniam tezy: poligamiczność jest wykluczona z zakodowanego w Konwencji pojęcia małżeństwa (1); w Konwencji jest złożona koncepcja małżeństwa, z której wyłączono realizowanie się między osobami tej samej płci (2) oraz pojęcie małżeństwa z Konwencji denotuje związki poligamiczne lub homoseksualne (3). Następnie zaś każdą tezę – (1), (2) i (3) oraz ich uzasadnienia oceniam według wymogów prawidłowej wykładni prawa. В данной статье доказывается, что понятие брака, содержащееся в Конвенции Совета Европы о предотвращении и борьбе с насилием в отношении женщин и домашним насилием, разработанной в Стамбуле 11 мая 2011 года, не включает в себя решений о количестве лиц в браке и о поле супругов. Подходя к данной теме, сначала исследуется текст Конвенции с точки зрения основных правил юридического толкования, таким образом расшифровывая признаки expressis verbis брака, находящиеся в тексте Конвенции. Затем, привлекая внешние по отношению к тексту обстоятельства, автор обосновывает тезисы: полигамия исключена из зашифрованного в Конвенции понятия брака (1); в Конвенции существует концепция брака, исключающая его реализацию между лицами одного пола (2), понятие брака в Конвенции обозначает полигамные или гомосексуальные союзы (3). Далее оценивается каждый тезис –(1), (2) и (3), а также их обоснования в соответствии с требованиями правильного юридического толкования. У статті показую, що концепція шлюбу, яка передбачена в Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, підготовленій в Стамбулі 11 травня 2011 року, не врегульовує кількості осіб у шлюбі та статі подружжя. Aналізуючи цю тему, перш за все розглядаю текст Конвенції з точки зору основних норм тлумачення права, таким чином розшифровуючи властивості шлюбу, які містяться expressis verbis в тексті Конвенції. Далі, залучаючи зовнішні по відношенню до тексту обставини, я обґрунтовую тези: полігамія виключена із закодованого в Конвенції поняття шлюбу (1); Конвенція передбачає складне поняття шлюбу, з якого виключена реалізація між особами однієї статі (2)і поняття шлюбу в Конвенції позначає полігамні або гомосексуальні союзи (3). Далі я оцінюю кожну тезу – (1), (2) і (3) та їх обґрунтування відповідно до вимог правильного юридичного тлумачення.
  • Item
    Model prawny odpowiedzialności za naruszenie dyscypliny finansów publicznych w Polsce
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Pest, Przemysław
    This article is an overview of the legal model of the enforcement of budgetary discipline in Poland. Its primary aim is to describe the legal model consisting of the scope of subjective and objective liability for violating the budgetary discipline, principles of enforcement of budgetary discipline, penalties for budgetary discipline violations and proceedings in budgetary discipline enforcement cases. An additional aim of the arti-cle is to present foreign scholars with an overview of the most important Polish scientific literature on the topic of budgetary discipline enforcement in Poland. Artykuł ma charakter poglądowy. Jego podstawowym celem jest przedstawienie modelu prawnego odpowiedzialności za naruszenie dyscypliny finansów publicznych w Polsce, na który to model składają się: zakres podmiotowy i przedmiotowy odpowiedzialności, zasady odpowiedzialności, sankcje prawne oraz procedura postępowania w sprawach o naruszenie dyscypliny finansów publicznych. Dodatkowym celem niniejszego tekstu jest zaprezentowanie naukowcom spoza Polski najważniejszej polskiej literatury naukowej dotyczącej odpowiedzialności za naruszenie dyscypliny finansów publicznych. Статья носит ознакомительный характер. Ее основная цель – представить правовую модель ответственности за нарушение дисциплины публичных финансов в Польше, которая состоит из: субъектного и объектного состава ответственности, принципов ответственности, правовых санкций, а также процедуры в делах о нарушении дисциплины публичных финансов. Дополнительной целью данного текста является представление иностранным исследователям наиболее важной польской научной литературы по вопросам ответственности за нарушение дисциплины публичных финансов. Стаття має ілюстративний характер. Її основна мета – представити правову модель відповідальності за порушення дисципліни публічних фінансів у Польщі, яка складається з: суб’єктного та об’єктного складу відповідальності, принципів відповідальності, правових санкцій та процедури у справах про порушення дисципліни публічних фінансів. Додатковою метою цього тексту є ознайомлення непольських дослідників з найважливішою польською науковою літературою з питань відповідальності за порушення дисципліни публічних фінансів.
  • Item
    Możliwość modyfikacji terminów przedawnienia roszczeń na przykładzie umowy o dzieło
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Sowul, Łukasz
    Przedawnienie roszczeń jest istotną instytucją prawa cywilnego. Ma ono miejsce wtedy, gdy po upływie określonego przez ustawodawcę terminu nie można skutecznie dochodzić roszczenia na drodze sądowej. Przepisy regulujące tę materię są bezwzględnie obowiązujące, co dotyczy również zakazu możliwości modyfikacji terminów przedawnienia. Niemniej wśród przedstawicieli doktryny pojawiają się głosy, iż wyjątkiem od tej reguły jest umowa o dzieło. Chodzi o sytuację, w której przewidziany przez strony termin zapłaty przypada po upływie dwuletniego terminu przedawnienia liczonego od dnia oddania dzieła. Z uwagi na pojawiające się w tej materii wątpliwości, przedmiotem niniejszego artykułu będzie zbadanie możliwości modyfikacji terminów przedawnienia na przykładzie umowy o dzieło. Stąd celem jest próba odpowiedzi na pytanie, czy taka zmiana jest faktycznie możliwa, a jeżeli tak, to w jakich przypadkach. Posłużono się metodą badań niereaktywnych, tj. analizą aktów prawnych, literatury przedmiotu oraz orzecznictwa. Autor stawia hipotezę, że modyfikacja terminu przedawnienia jest możliwa tylko wtedy, gdy przepis szczególny przewiduje taką możliwość. Jedyny wyjątek od zasady został przewidziany w Kodeksie morskim. Regulacje prawne dotyczące instytucji przedawnienia mają bowiem charakter norm ius cogens, a Kodeks cywilny wprost wskazuje, że terminy przedawnienia nie mogą być skracane ani przedłużane przez czynność prawną. The statute of limitations for claims is an important institution of civil law. It occurs when, after the expiry of a time limit set by the legislator, a claim cannot be effectively pursued in court. The rules governing this matter are mandatory, which also includes banning the possibility of modifying limitation periods. How-ever, according to some representatives of the doctrine an exception to this rule is contract for specific work. This concerns situation where the payment deadline stipulated by the parties falls after the expiry of the two--year limitation period calculated from the date of delivery of the work. Given the doubts that arise in this matter, the subject of this article will be to examine the possibility of modifying the limitation periods on the example of contract for specific work. Hence, the aim is to try to answer the question of whether such a change is actually possible and, if so, in which cases. A non-reactive research method was used, i.e. analysis of legal acts, literature and case law. The author hypothesises that a modification of the limitation period is only possible if a special regulation provides for this. The only exception to the rule is provided for in the Maritime Code. This is because the legal regulations concerning the institution of the statute of limitations are ius cogens norms, and the Civil Code explicitly indicates that limitation periods cannot be shortened or extended by a legal action. Исковая давность является важным институтом гражданского права. Она возникает, когда по истечении установленного законодателем срока иск не может быть эффективно предъявлен в суд. Положения, регулирующие этот вопрос, являются императивными, что относится и к запрету на возможность изменения сроков исковой давности. Тем не менее, среди представителей доктрины существует мнение, что договор подряда является исключением из этого правила. Речь идет о ситуации, когда оговоренная сторонами дата оплаты наступает после истечения двухлетнего срока исковой давности, исчисляемого со дня сдачи работы. В связи с сомнениями, возникающими в этом вопросе, предметом данной статьи будет рассмотрение возможности изменения сроков исковой давности на примере договора подряда на выполнение конкретных работ. Таким образом, целью является попытка ответить на вопрос, действительно ли такое изменение возможно, и если да, то в каких случаях. В статье был использован нереактивный метод исследования, то есть анализ нормативно-правовых актов, литературы по теме и судебной практики. Автор выдвигает гипотезу, что изменение срока исковой давности возможно только в том случае, если такая возможность предусмотрена конкретным положением. Единственное исключение из этого правила предусмотрено в Морском кодексе. Это объясняется тем, что правовые нормы, касающиеся института исковой давности, имеют характер норм ius cogens, а Гражданский кодекс прямо указывает, что сроки исковой давности не могут быть сокращены или продлены в результате совершения судебного действия. Позовна давність є важливим інститутом цивільного права. Вона настає тоді, коли після спливу встановленого законодавцем строку позовна давність не може бути ефективно застосована в суді. Положення, що регулюють це питання, є імперативними, що стосується і заборони на можливість зміни строків позовної давності. Проте серед представників доктрини існують думки, що договір підряду є винятком з цього правила. Йдеться про ситуацію, коли обумовлений сторонами строк оплати припадає на період після спливу дворічного строку позовної давності, який обчислюється з дня передання роботи. У зв’язку із сумнівами, що виникають у цьому питанні, предметом цієї статті буде розгляд можливості зміни строків позовної давності на прикладі договору підряду на виконання певної роботи. Таким чином, метою є спроба відповісти на питання, чи можлива така зміна, і якщо так, то в яких випадках. Було використано нереактивний метод дослідження, тобто аналіз нормативно-правових актів, літератури на цю тему та судової практики. Автор висуває гіпотезу, що зміна перебігу позовної давності можлива лише у випадку, якщо конкретна норма передбачає таку можливість. Єдиний виняток з цього правила передбачений у Морському кодексі. Це пов’язано з тим, що правові норми, які стосуються інституту позовної давності, мають характер норм ius cogens, а Цивільний кодекс прямо вказує на те, що позовна давність не може бути скорочена або продовжена юридичною дією.
  • Item
    Paweł Śwital, Gwarancje prawne udziału mieszkańców we współzarządzaniu gminą, Instytut Naukowo-Wydawniczy „Spatium”, Radom 2019
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Wojtyła, Wojciech
    Recenzja książki: Paweł Śwital, Gwarancje prawne udziału mieszkańców we współzarządzaniu gminą, Instytut Naukowo-Wydawniczy „Spatium”, Radom 2019, ss. 336.
  • Item
    Psy w przestrzeni publicznej – rola organów gminy w zakresie zapewnienia ochrony zwierząt oraz bezpieczeństwa ludzi
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Januszczyk, Maria
    Przedmiotem artykułu jest ukazanie kluczowej roli rad gmin w zakresie regulowania zasad współżycia ludzi i zwierząt w przestrzeni publicznej. Autorka dokonuje analizy uprawnień nadanych przez ustawodawcę lokalnemu prawodawcy, których realizacja następuje poprzez nałożenie na opiekunów psów określonych obowiązków mających na celu zapewnianie ochrony przed zagrożeniem lub uciążliwością płynącą ze strony zwierząt oraz przeciwdziałanie zanieczyszczaniu przez nie terenów przeznaczonych do użytku wspólnego. Celem rozważań jest wykazanie konieczności uwzględniania przez rady gmin podstawowych dyrektyw i zasad humanitarnej ochrony zwierząt, nakazujących traktowanie ich w sposób uwzględniający ich potrzeby przy okazji projektowania regulacji mających obowiązywać na gruncie regulaminu utrzymania czystości i porządku na terenie gminy. The purpose of the article is to present the key role of municipal councils in regulating the rules of coexistence of people and animals in public space. The author of the study analyses the power granted by the legislator to local legislative bodies, which is implemented by imposing specific obligations on dog guardians to ensure protection against threats or nuisance from the animals and to prevent pet waste-based pollution in the areas intended for common use. The goal of the considerations is to demonstrate the need for municipal councils to take into account the basic directives and principles of the humane protection of animals, according to which the needs of animals must be considered, when designing regulations to apply in the context of the rules for the maintenance of cleanliness and order in the municipality. Предмет данной статьи –показать ключевую роль советов гмин в регулировании правил сосуществования людей и животных в общественном пространстве. Автор анализирует полномочия, предоставленные законодателем местным органам власти, реализация которых происходит путем наложения на владельцев собак определенных обязанностей, направленных на обеспечение защиты от опасности или неприятного воздействия животных и предотвращение загрязнения ими территорий, предназначенных для общего пользования. Цель рассуждений –продемонстрировать необходимость учета советами гмин при разработке правовых регулирований, которые будут применяться в правилах и нормах по поддержанию чистоты и порядка на территории гмины, основных директив и принципов гуманной защиты животных, предписывающих обращаться с животными, учитывая их потребности. Предметом статті є показати ключову роль громадських рад у регулюванні правил співіснування людей і тварин у громадському просторі. Автор аналізує повноваження, надані законодавцем місцевому управлінні, які реалізуються шляхом покладання на опікунів собак конкретних обов’язків, спрямованих на забезпечення захисту від загроз чи неприємностей з боку тварин та запобігання забрудненню ними територій загального користування. Метою міркувань є продемонструвати потребу в тому, щоб комунальні ради брали до уваги основні директиви та принципи гуманного захисту тварин, які зобов’язують поводитися з ними таким чином, щоб врахувати їхні потреби під час розробки постанов, які будуть чинними для правил підтримання чистоти і порядку в громаді.
  • Item
    Sprawozdanie z Seminarium naukowego pt. „COVID-19 uzasadnieniem ogłoszenia Wielkiego Resetu”, zorganizowanego w ramach projektu „Architektura i infrastruktura Wielkiego Resetu – studium transformacji ku cywilizacji informacyjnej”, Warszawa, 19 maja 2023 r.
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Fajgielski, Paweł
    Bericht vom wissenschaftlichen Seminar „COVID-19 als Rechtfertigung für die Ankündigung des Great Reset“, organisiert im Rahmen des Projekts „Architektur und Infrastruktur des Great Reset – eine Studie über die Transformation hin zur Informationszivilisation“ Warschau, 19. Mai 2023 .
  • Item
    Ustawa o specjalnym statusie obywateli Rzeczypospolitej Polskiej na Ukrainie – porównanie polskich i ukraińskich przepisów o szczególnych prawach obywateli obu państw
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Diachenko, Veronika
    Przedmiotem niniejszego opracowania jest analiza i porównanie ukraińskiej ustawy z dnia 28 lipca 2022 r. o ustanowieniu dodatkowych gwarancji prawnych i socjalnych dla obywateli Rzeczypospolitej Polskiej przebywających na terytorium Ukrainy z polską ustawą z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Autorka posłużyła się metodą dogmatyczno-prawną oraz komparatystyką prawniczą i przeanalizowała kluczowe zagadnienia obu aktów normatywnych w celu odpowiedzi na główne pytanie badawcze: czymde facto jest uzasadniona odmienność kształtu przepisów i obszerność regulacji tych dwóch ustaw oraz jakie zastosowanie praktyczne dla obywateli Rzeczypospolitej Polskiej może mieć ustawa ukraińska. Szczególną uwagę zwrócono na odmienności występujące w ustawie ukraińskiej oraz rozwiązania nietypowe dla prawa polskiego. Podniesiono także, iż różnice w analizowanych ustawach w znacznej mierze wynikają z celów i okoliczności powstania obu aktów prawnych. The subject of this study is the analysis and comparison of the Ukrainian Law of 28 July 2022 on the establishment of additional legal and social guarantees for citizens of the Republic of Poland residing on the territory of Ukraine with the Polish law of 12 March 2022 on assistance to citizens of Ukraine in connection with the armed conflict on the territory of that country. The author used the dogmatic-legal and the compar-ative law methods and analysed the key issues of both normative acts in order to answer the main research question: what, in fact, is the justified difference in the shape of the provisions and the comprehensiveness of the regulation of these two laws and what practical application the Ukrainian law may have for the citizens of the Republic of Poland. Particular attention was paid to the dissimilarities present in the Ukrainian law and solutions that are atypical for Polish law. It was also pointed out that the differences in the analysed laws are largely due to the purposes and circumstances of the creation of both legal acts. Предметом настоящего исследования является анализ и сравнение Закона Украины от 28 июля 2022 г. «Об установлении дополнительных правовых и социальных гарантий для граждан Республики Польша, находящихся на территории Украины» и Закона Польши от 12 марта 2022 г. «О помощи гражданам Украины в связи с вооруженным конфликтом на территории этого государства». Автор, используя догматико-правовой метод и юридическую компаративистику, проанализировал ключевые моменты обоих нормативных актов, чтобы ответить на основной вопрос исследования: чем de facto обосновано различие в форме положений и полноте регулирования этих двух законов и какое практическое применение для граждан Республики Польша может иметь украинский закон. Особое внимание было уделено различиям, присутствующим в украинском законе, и решениям, нетипичным для польского законодательства. Также было отмечено, что различия в анализируемых законах во многом обусловлены целями и обстоятельствами создания обоих правовых актов. Предметом даного дослідження є аналіз та порівняння Закону України від 28 липня 2022 року «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України» з Законом Польщі від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території тієї держави». Автор, використовуючи догматично-правовий метод та юридичну компаративістику, проаналізував ключові положення обох нормативно-правових актів для того, щоб відповісти на головне питання дослідження: чим de facto зумовлена різниця у формі положень та повноті регулювання цих двох актів і яке практичне застосування для громадян Республіки Польща може мати український Закон. Особливу увагу було приділено розбіжностям, присутнім в українському Законі, і рішенням, які є нетиповими для польського законодавства. Було також зазначено, що відмінності в аналізованих Законах значною мірою зумовлені цілями та обставинами створення обох нормативно-правових актів.
  • Item
    Uzasadnienie kryminalizacji znieważenia wartości państwowych z perspektywy informacyjnych zagrożeń bezpieczeństwa narodowego
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Ciepły, Filip Mateusz
    Celem artykułu jest przedstawienie argumentów uzasadniających kryminalizację znieważenia wartości państwowych z perspektywy informacyjnych zagrożeń bezpieczeństwa narodowego. Zaprezento-wanie tego ujęcia ma wyznaczyć nowe pole dyskusji w kwestii zasadności kryminalizacji znieważenia narodu, państwa oraz osób i symboli reprezentujących państwo polskie. W pierwszej kolejności przedstawiony został przedmiot ochrony najważniejszych z tego punktu widzenia typów przestępstw, następnie istota walki informacyjnej w obszarach bezpieczeństwa politycznego i bezpieczeństwa kulturowego państwa oraz odniesienie jej do ochrony wartości stanowiących przedmiot omawianych przestępstw. The purpose of this article is to present arguments that justify the criminalisation of insulting national values from the perspective of informational threats to the national security. The presentation of this approach is intended to set a new field of discussion on the legitimacy of the criminalisation of the insulting of the nation, state, persons and symbols representing the Polish state. The subject of protection of the most important, from this point of view, types of crimes is presented first, followed by the essence of information warfare in the areas of political security and cultural security of the state and its reference to the protection of values that are the subject of the discussed crimes. Цель данной статьи – представить аргументы, обосновывающие криминализацию надругатель-ства над государственными ценностями с точки зрения информационных угроз национальной безопас-ности. Изложение данного подхода призвано очертить новое поле дискуссии о правомерности крими-нализации надругательства над народом, государством, а также лицами и символами, представляющими польское государство. Сначала излагается предмет защиты наиболее важных с этой точки зрения видов преступлений, затем сущность информационной войны в сферах политической безопасности и культур-ной безопасности государства и ее связь с защитой ценностей, являющихся предметом рассматривае-мых преступлений. Метою статті є викладення аргументів на користь криміналізації наруги над державними цінностямиз точки зору інформаційних загроз національній безпеці. Представлення цього погляду має на меті визначити нове поле для дискусії щодо доцільності криміналізації наруги над нацією, державою, особами та символами, які представляють польську державу. Спочатку представлено предмет захисту найбільш важливих з цієї точки зору видів злочинів, а потім розкрито сутність інформаційної боротьби у сферах політичної та культурної безпеки держави та її зв’язок із захистом цінностей, що становлять предмет обговорюваних злочинів.
  • Item
    Witold Wołodkiewicz, Maria Zabłocka, "Prawo rzymskie. Instytucje", wyd. 7 poprawione i rozszerzone, C.H. Beck, Warszawa 2023
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Kuryłowicz, Marek
    Recenzja książki: Witold Wołodkiewicz, Maria Zabłocka, "Prawo rzymskie. Instytucje", wyd. 7 poprawione i rozszerzone, C.H. Beck, Warszawa 2023, ss. 449.
  • Item
    Wpływ implementacji dyrektywy 2019/771 (SDG) na spójność regulacji prawa cywilnego dotyczących odpowiedzialności sprzedawcy w stosunku do konsumenta i innych kupujących za wady rzeczy
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Garnowski, Konrad
    The paper analyzes the method of implementation of Directive 2019/771 with regard to the non-conformity of goods with the contract to the Polish legal order and assesses the impact of this imple-mentation on the consistency of national law regulations. The article focuses on the relationships between the current regulations of the Act on Consumer Rights on the non-conformity of goods with the contract and the corresponding regulations of the Civil Code on warranty. The analysis is carried out using the formal-dog-matic method and legal-comparative method. The author comes to the conclusion that the amendment leads to the disruption of the internal consistency of civil law. Despite the implementation of Directive 2019/771 in the Act on Consumer Rights, the regulations of the Civil Code have not been correctly adjusted in order to maintain consistency within the protection granted by Polish law to the various categories of consumers (consumers purchasing movable goods and consumers purchasing real estate). Moreover, the principle of a higher level of consumer protection compared to bilateral professional trade (B2B) and general trade (C2C) has been disrupted. W artykule przeprowadzono analizę sposobu implementacji dyrektywy 2019/771 w zakresie niezgodności towaru z umową do polskiego porządku prawnego oraz dokonano oceny wpływu tej implementacji na spójność regulacji prawa wewnętrznego. Skoncentrowano się na relacjach pomiędzy obowiązującymi obecnie regulacjami ustawy o prawach konsumenta dotyczącymi niezgodności towaru z umową oraz odpowiadającymi im regulacjami Kodeksu cywilnego dotyczącymi rękojmi. Na podstawie przeprowadzonej analizy autor dochodzi do wniosku, że wprowadzona nowelizacja prowadzi do dekompozycji i zaburzenia wewnętrznej spójności prawa cywilnego. Pomimo implementacji dyrektywy 2019/771 do ustawy o prawach konsumenta, nie wprowadzono odpowiednich nowelizacji w Kodeksie cywilnym, które umożliwiłyby zachowanie spójności w ramach ochrony przyznanej przez polskie prawo poszczególnym kategoriom konsumentów (konsumenci nabywający rzeczy ruchome i konsumenci nabywający nieruchomości). Ponadto doprowadzono do zaburzenia zasady wyższego poziomu ochrony konsumentów w porównaniu z obrotem dwustronnie profesjonalnym (B2B) i obrotem powszechnym (C2C). В статье анализируется, каким образом Директива 2019/771 о несоответствии товара договору была имплементирована в польскую правовую систему, и оценивается влияние этой имплементации на согласованность норм внутреннего права. Основное внимание было уделено соотношению действующих норм Закона о правах потребителей, касающихся несоответствия товара договору, и соответствующих норм Гражданского кодекса, касающихся законной гарантии. На основе проведенного анализа автор приходит к выводу, что внесенная поправка приводит к декомпозиции и нарушению внутренней согласованности норм гражданского права. Несмотря на имплементацию Директивы 2019/771 в Закон о правах потребителей, в Гражданский кодекс не были внесены соответствующие изменения, которые позволили бы обеспечить согласованность в рамках защиты, предоставляемой польским законодательством отдельным категориям потребителей (потребителям, приобретающим движимое имущество, и потребителям, приобретающим недвижимое имущество). Кроме того, нарушен принцип более высокого уровня защиты прав потребителей по сравнению с двусторонней профессиональной (B2B) и общей коммерческой (C2C) торговлей. У статті проаналізовано спосіб імплементації Директиви 2019/771 до польського законодавства в плані невідповідності товару договорy та оцінено вплив цієї імплементації на узгодженість внутрішньодержавного правового регулювання. Основна увага приділяється взаємозв’язку між чинними положеннями Закону про права споживачів щодо невідповідності товару договору та відповідними положеннями Цивільного кодексу щодо гарантійних зобов’язань. На основі проведеного аналізу автор доходить висновку, що запроваджена зміна призводить до декомпозиції та порушення внутрішньої узгодженості цивільного права. Незважаючи на імплементацію Директиви 2019/771 в Законі про права споживачів, до Цивільного кодексу не було внесено відповідних змін, які б забезпечили узгодженість захисту, що надається польським законодавством окремим категоріям споживачів (споживачам, які купують рухомі товари, і споживачам, які купують нерухомість). Крім того, було порушено принцип вищого рівня захисту прав споживачів порівняно з двосторонньою професійною торгівлею (B2B) та загальною торгівлею (C2C).
  • Item
  • Item
    Zgłaszanie kandydatów we francuskich wyborach prezydenckich okresu V Republiki jako forma racjonalizacji procesu elekcyjnego
    (Wydawnictwo KUL, 2024) Jakubiak, Łukasz
    Artykuł dotyczy procesu wyłaniania kandydatów we francuskich wyborach na urząd prezydenta Republiki. Autor omawia mechanizm nominacji przez co najmniej pięciuset funkcjonariuszy publicznych róż-nych szczebli (członków parlamentu, członków rad regionalnych i departamentalnych, merów etc.). Przedmiotem opracowania są także zmiany legislacyjne dokonywane w tym zakresie po 1958 r., a więc w całym okresie funkcjonowania urządzeń ustrojowych V Republiki. Szczególną uwagę poświęcono następstwom tej specyficznej procedury, w tym również problemom, które może ona generować w praktyce politycznej. Zasygnalizowane zostały także wątpliwości co do spójności tych rozwiązań z konstrukcją powszechnych wyborów prezydenckich. Z uwagi na te zastrzeżenia w ostatnich latach zgłaszane były propozycje kolejnych zmian legislacyjnych w tym obszarze. The article concerns the process of selecting candidates in French elections for the office of Presi-dent of the Republic. The author discusses the mechanism of nomination by at least five hundred public offi-cials at various levels (members of parliament, members of regional and departmental councils, maires, etc.). The subject of the study are also the legislative changes made in this regard after 1958, i.e. throughout the functioning of the political apparatus of the Fifth Republic. Particular attention is given to the implications of this specific procedure, including the problems it can generate in political practice. Doubts have also been raised as to the consistency of these solutions with the design of general presidential elections. In view of these reservations, further legislative changes in this area have been proposed in recent years. В статье рассматривается процесс выдвижения кандидатов на французских выборах на пост президента Республики. Автор рассматривает механизм выдвижения как минимум пятьюстами государ-ственных служащих различного уровня (членов парламента, членов региональных и департаментских советов, мэров городов и т.д.). Предметом исследования являются также законодательные изменения, внесенные в этой области после 1958 года, т.е. за весь период функционирования конституционных ме-ханизмов Пятой республики. Особое внимание уделяется последствиям этой специфической процедуры, в том числе проблемам, которые она может породить в политической практике. Высказываются также сомнения в согласованности этих решений с конструкцией всеобщих президентских выборов. С учетом этих оговорок в последние годы предлагаются дальнейшие законодательные изменения в этой области. Стаття присвячена процесу відбору кандидатів на виборах Президента Республіки у Франції. Автор розглядає механізм висування кандидатів щонайменше п’ятьма сотнями державних службовців різних рівнів (депутатами парламенту, членами регіональних і департаментських рад, мерами міст тощо). Предметом дослідження є також законодавчі зміни, внесені у цій сфері після 1958 року, тобто протягом усього періоду функціонування політичного апарату П’ятої республіки. Особлива увага приділяється наслідкам цієї специфічної процедури, в тому числі проблемам, які вона може породжувати в політичній практиці. Також висловлюються сумніви щодо узгодженості цих рішень з конструкцією всезагальних президентських виборів. З огляду на ці застереження, в останні роки були запропоновані подальші законодавчі зміни в цій сфері.